«Тихий, спокійний, хороший хлопець. Пройде час, і син мене запитає про нього. Я йому скажу, що це людина, завдяки якій ми живемо, розмовляємо українською мовою, слухаємо національний гімн!», – таким у пам’яті односельця, сільського голови Старого Солотвина Віктора Овчаренка назавжди залишиться загиблий в зоні АТО Олександр Сокорчук.
Пам’ятний знак Олександру Сокорчуку, полеглому бійцю 26-ї бригади, відкрили у селі Старий Солотвин на Бердичівщині у день народження юнака. 3 січня 2016 року захиснику українського народу виповнилося б 28 років. Він брав участь у проведенні Антитерористичної операції, проходячи військову службу у 2-му дивізіоні 26-ї Бердичівської артилерійської бригади. Загинув 14 серпня 2014 року поблизу Амвросіївки під час одночасних обстрілів терористів та з території Росії. Поховали військовослужбовця у рідному селі, а в січні минулого року Олександра посмертно нагороджено Орденом «За мужність» (ІІІ ступеня).
На його честь у селі Старий Солотвин названо центральну вулицю, а на стіні його рідної школи, у якій він навчався, встановлено пам’ятну дошку. А завдяки всім небайдужим в центрі села було відкрито меморіальну дошку. Символічно, що встановили її на місці, де колись стояв пам’ятник Леніну. Навесні планується провести на прилеглій території благоустрій, тим більше, що, завдяки спонсорам, є всі необхідні матеріали.
Мати загиблого Героя Лідія Сокорчук, присутня на заході, щиро подякувала жінкам, без допомоги яких відкриття меморіальної дошки було б неможливим – «свободівці» Ользі Матвійчук та однокласниці Олександра Олені Гербель.
«Такої позитивної людини, про яку все село відгукується з особливою гордістю, важко знайти. Говорять з гордістю навіть не тому, що загинув за Україну, а через те, що прожив свої 26 років гідно. На таких людей ми повинні рівнятися. Дякую вам, пані Лідіє, за те, що Ви Сашу не любили, а любите. Повірте, цю любов Ви даруєте людям довкола Вас», – відзначила ініціатор встановлення меморіальної дошки Ольга Матвійчук.
Батьки Героя висловлюють щиру вдячність Сергію Тоняну, Леоніду та Андрію Жолудю, Олександру Сапонюку, Івану Петеноку, Максиму Вілівчуку, Федору Томашевському, Олександру Доманському, Павлу Чернявському та Анатолію Мартусенку за надання фінансової допомоги на виготовлення та встановлення дошки.
Побережный-а почему не ты был на его месте в бою?
Потому, что квадратных касок в армии для Побережного нету…
а я думал что с косым прицелом ружей не выпустил укропоборонпром.