Ми вже розповідали на сторінках газети про ініціативу одного небайдужого Бердичівлянина Анатолія Кашпірука створити в Бердичеві пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 років. Адже вже майже в кожному селі Бердичівського району за останні роки були збудовані чи встановлені більші чи менші пам’ятники чи пам’ятні знаки жертвам Голодомору. І лише в Бердичеві збирались вшановувати ці трагічні події спочатку біля меморіальної дошки, вивішеної на фасад будівлі колишнього винного заводу, а потім перенесеної на символічний камінь, встановлений на цьому ж місці.
Після одного з таких заходів у бердичівського підприємця і виник задум створити у місті справжній меморіал, присвячений цій трагічній сторінці української історії. Для журналістів газети Анатолій Васильович розповів, що його батько і мати часто згадували про ці страшній події, які їм пощастило пережити, на відміну від тисяч їхніх однолітків і земляків.
Хоча мама зростала на Харківщині, а батько – на Вінниччині, але спогади про холодну зиму 32-33 років були у них майже ідентичні. Адже НКВДисти діяли по одному сценарію по всій Україні восени 32-го року, забираючи з осель і клунь все до останнього колоска, а тих, хто дожив до весни, лічили на пальцях як в селах Слобожанщини, так і на Поділлі.
Отже два роки тому Анатолій Кашпірук почав втілювати свою ініціативу в життя. Виготовив за власні кошти проект пам’ятника і у вересні 2015 року містобудівна рада погодила його. На жаль, до минулорічної сумної дати виготовити і встановити меморіал не вдалося, але сьогодні йдуть останні опоряджувальні роботи і в п’ятницю, 25 листопада, о 15.30 відбудеться його офіційне відкриття.
Найбільше сил, енергії і коштів у втілення своєї ініціативи, звичайно ж, доклав Анатолій Васильович, але він на цьому непростому шляху був не один. Тому й хоче нині через газету подякувати всім, хто допоміг створити в Бердичеві Народний Меморіал.
Особлива подяка Ліпецькому Володимиру Леоновичу за фінансування виготовлення центральної скульптури монументу; Сітаку Олександру Петровичу – за фінансування матеріалу гранітних блоків та виготовлення стели; Кіщуку Олександру Володимировичу – за бетон для фундаменту і постаменту; Гуменюку Сергію Петровичу – за проведення робіт з встановлення та опорядження постаменту.
А також подякувати тим бердичівським підприємцям, які внесли посильні фінансові внески для спорудження пам’ятника: Левицькому Роману Всеволодовичу, Кондратюку Володимиру Олександровичу, Приймаку Валерію Анатолійовичу, Нагорній Ользі Іванівні, Маюну Анатолію Григоровичу, Голубу Леоніду Анатолійовичу, Адамчуку Миколі Васильовичу і одному громадянину Америки – Леоніду Борисовичу Поліщуку. Саме він, дізнавшись про ідею, першим витягнув з кишені сто доларів і промовив: «Ось мій внесок у потрібну справу…».
Подяка і Нехворовському Олександру Миколайовичу, який не тільки безкоштовно надав транспортні послуги, але й допоміг організаційно, через свій благодійний фонд, забезпечити фінансування необхідних робіт.
Були ще бердичівляни, які надавали кошти та іншу допомогу, але категорично не хотіли, щоб їхні імена згадувались в пресі чи на мітингу, адже добрі справи вони роблять зовсім не для піару.
До речі, в процесі роботи над пам’ятником з’явились нові свідчення очевидців тих страшних подій. Вони згадали, що місце, на якому споруджено меморіал (перехрестя вулиць Володарського та Чуднівської), теж має історію, пов’язану з Голодомором. На всіх шляхах, які вели до міст, в тому числі і до Бердичева, стояли військові загорожі (по нинішньому – блок-пости), які не пускали до міст голодних селян, щоб ті не могли щось поміняти чи продати на ринках та вижити. Такі пости, зокрема, були на шляху поблизу Малосілки і на початку вулиці Чуднівської. Там людей зупиняли і завертали, але того, хто якимись кружними шляхами таки добирався до греблі, на якій тоді стояв млин, тут уже не чіпали, і давали пройти до Яток чи в іншу частину Бердичева.
Отже запрошуємо всіх небайдужих на відкриття пам’ятника, щоб ще раз згадати трагічні сторінки історії нашого народу та зробити все, щоб вони ніколи не повторились.
Читайте також:
Незабаром у Бердичеві встановлять пам’ятник жертвам голодомору
Анатолій Кашпірук вважає, що будівництво пам’ятника жертвам Голодомору у Бердичеві затягують умисно
Только я вижу по обе стороны памятника надписи “ХОХОЛ”?