Олександр Доманський — РІО Бердичів

Понеділок, 18 Жовтня

Олександр Доманський

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

У вівторок о дев’ятій ранку в Житомирі біля обласного управління Держгеокадастру зібралось чимало чоловіків, у яких вже давненько є чимало питань до роботи цієї структури. Адже саме тут, за нині діючим законодавством, можуть наділити землею за межами всіх населених пунктів області будь-кого бажаючого. Але чомусь ця земля не дістається воїнам АТО, як це їм пообіцяли і Президент, і уряд, а дістається незрозумілим жителям Києва та інших регіонів.

Нещодавно в Києві відбулась всеукраїнська конференція прокурорів, делегатами якої від нашої прокуратури були Артем Валерійович Івков та Олена Володимирівна Висоцька. Артем Валерійович люб’язно погодився надати інтерв’ю нашому виданню.

На останній сесії Бердичівської районної, крім подій про які ми вже писали (висловлення недовіри голові РДА, підтримка вірменського народу, боротьба з наслідками екологічної катастрофи), була ще одна подія, на яку, можливо, не сильно звернули увагу, але яка в найближчому майбутньому може стосуватись чи не всіх мешканців району. Мова йде про звернення, яке написали на ім’я голови РДА керівники державного підприємства «Бердичівське лісове господарство».

Голова Бердичівської районної державної адміністрації Едуард Томашевський та голова Бердичівської районної ради Максим Самчик ще минулої п’ятниці сиділи поруч за столом президії на сесії районної ради, але від того часу сидіти поруч не хочуть. Воно й не дивно, адже на тій сесії депутати райради двома третинами голосів висловили недовіру голові РДА, і організатором цього процесу був саме голова райради.

Виразом, винесеним в заголовок та взятим в лапки зазвичай закінчуються комп’ютерні ігри, але буває, що він свідчить лише про закінчення якогось певного рівня, і на гравців чекає наступний, ймовірно, насичений тяжчими перешкодами, та все ж більш цікавий і неочікуваний рівень.

Що ж сталось минулої п’ятниці на сесій Бердичівської районної ради- закінчення гри, чи просто чергова перестановка чиновників?

Вже на початку сесії, при визначенні порядку денного стало зрозуміло, що голова райради зумів кристалізувати в депутатському корпусі критичну масу своїх прибічників, і направити її проти фракції БПП та діючого голови райдержадміністрації. Адже, внесена зі слів пропозиція про включення до розгляду питання про недовіру голові РДА набрала більше двадцяти голосів.

Потім ще протягом півгодини, поки розглядалось декоративне питання про підтримку вірменського народу та готували бюлетені, скриньку та кабіну для таємного голосування, інтрига зберігалась, адже хтось із нових революціонерів міг просто піти геть, але навпаки, підійшли  навіть ті, які часто-густо не відвідують сесійних засідань

Головним аргументом проти Едуарда Томашевського стало його рішення кількатижневої давнини про передачу в оренду трьохсот гектарів земель Гальчинської сільради не місцевим аграріям, а трейдерам із сусіднього району, які вже встигли їх передати в суборенду ще комусь. Попередньо цю ситуацію вже обговорили на кількох засіданнях комісій, тому на сесії особливо в деталі не вдавались.

Мова йде про так звані не витребувані паї, якими розпоряджаються саме адміністрації. Ці 300 гектарів колись орендувало ПП «Кароля», в якому після конфлікту співвласників місцевих фермерів не залишилось, а немісцеві управителі швидко «загнали» масив корпорації ТАКО, яка за часів Януковича загрібала всі можливі землі по всій Україні. Нині ця мильна земельна бульбашка лопнула, і 300 гектарів ніби залишились нічийними.

Для адміністрації було б логічним запропонувати їх фермерському господарству Оксани Дідух, яка колись у складі «Каролі» їх обробляла і чимало допомагала соціальній сфері сіл району, або ж фермеру Олександру Столяру, нинішньому депутату райради, який цікавився вільними землями і подавав відповідні заяви, або хоча б агрофірмі «Норм-агро» з того ж Половецького, яка хоч і має немісцевих засновників, але має в управителях керівника, який вже зарекомендував себе з гарної сторони в районі, та нічого цього не сталось.

Землю передали ТОВ «Троянівське», а приїхали її обробляти взагалі найманці з зовсім іншого агрохолдингу з невідомими повноваженнями і задачами. Коли сільський голова спинив сорока тонні цистерни з добривами в Гальчині і спитав, хто буде лагодити асфальт, яким громада з такими труднощами залатала трохи діри на вулиці, то у відповідь не почув нічого втішного. А в селі добре пам’ятають події кількарічної давнини, коли з подібних цистерн так «обробили» орендовані землі, що у всіх жителів Гальчина в городах все пожовтіло і пропало.

На захист голови РДА виступили Валерій Бабійчук, який пропонував почекати висновків прокуратури чи міліції стосовно процедури передачі землі, а вже потім приймати якісь рішення, Софія Томашевська, яка наполягала на повному дотриманні пунктів Закону при процедурі передачі землі та заступник голови РДА, яка доводила, що на момент прийняття рішення була лише одна заява від ТОВ «Троянівське».

Та результати таємного голосування, оголошені з трибуни головою лічильної комісії Віктором Лащуком все ж показали, що прихильників у Томашевського на сьогоднішній день у районній раді зовсім мало. 23 депутата з 34-х по списку проголосували за недовіру голові РДА, що трішечки більше за дві третіх, які необхідно по Закону.

Відповідне рішення піде тепер до Президента України, і можливо, він звільнить Едуарда Томашевського з посади, хоча новітні історія чиновницьких призначень і звільнень рясніє прикладами, коли такі рішення або затягувались до неможливості, або не приймались взагалі.

Один з відомих бердичівських волонтерів, який був присутній в залі розмірковував вголос про парадокси долі: «Ще не так давно я звідси виносив «махрового» регіонала Самчика, і прокладав шлях висуванцю Майдана Томашевському, а тепер все навпаки…»

В принципі, за останні кілька років у районі по півроку не було голови рай адміністрації, його заступників  чи заступників голови райради, і абсолютно нічого у діяльності підприємств чи бюджетних установ району не змінювалось. Це ще раз доводить, що функціонування Бердичівської районної адміністрації (а взагалі-то, і райради теж) мало для кого потрібно крім самих чиновників. І з кожним таким конфліктом між собою, або між районними посадовцями і міськими (про що в наступній публікації) стає зрозумілим, що лише спільна громада міста та сіл і селищ, які економічно до нього тяжіють, та обране нею спільне керівництво зможе вирішити більшість проблем життєдіяльності громадян Бердичівщини.

І в сесійному залі, і коментарях місцевих журналістів стосовно конфлікту не раз і не два звучали слова «політичні разборки», і навіть були спроби персоналізувати проти кого направлений «удар» по Едуарду Томашевському. Хоча в такому коментарі йшла мова про нашого народного депутата, але скоріш за все, головною рушійної силою конфлікту стало інше непримириме протистояння – між міським головою Бердичева та нинішньою головою Житомирської обласної ради. І це протистояння стане причиною ще не одного конфлікту, і відповідно, темою ще не одної газетної публікації.

Олександр Доманський

Саме таку формулу вдалось викристалізувати за результатами триденного тренінгу, організованому громадською організацією «Україна. Польща. Німеччина» у Вінниці на минулому тижні. 

postaty lipeckiy image001В понеділок вранці сотні людей в Бердичеві відклали всі термінові справи, полишили свої кабінети чи робочі місця, щоб прийти і провести в останню путь почесного громадянина міста, незмінного протягом останніх тридцяти п’яти років директора пивоварного заводу, відомого благодійника і мецената Леона Романовича Ліпецького.

А для того, щоб конкретизувати сьогоднішні проблеми селища та шляхи їх вирішення, народний депутат зустрівся у вівторок з депутатами місцевої ради та членами виконавчого комітету.

На початку робочої зустрічі Олександр Васильович прозвітував про свою законодавчу та іншу діяльність в якості народного депутата, і присутнім таки було що слухати, адже він є співавтором 27 законопроектів різноманітної тематики. Відразу й прокоментував чому співавтором, а не одноосібним придумувачем новацій: «Одному депутату провести законопроект до його прийняття надзвичайно важко, і саме у співпраці з іншими депутатами це вдається набагато ефективніше».

Олександр Ревега сказав присутнім, що популістом він не був і не буде, бо обіцяти сьогодні якісь пільги людям – це фактично дурити їх. Він не голосував з бюджет, п’ятим поставив свій підпис за відставку нинішнього уряду, і незважаючи на фракційний тиск, залишається безпартійним відстоювачем інтересів жителів свого виборчого округу, області, країни.

Натомість, невеликі, але дієві законодавчі кроки вже відчули на собі, наприклад, військові, які тепер цілком законно можуть лікуватись та проходити курси реабілітації в Бердичівському госпіталі, який, як і десятки подібних лікувальних закладів завдяки постанові, ініційованій нашим депутатом змінив назву і статус з «Госпіталю ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни» на «Госпіталь ветеранів війни».  Проблеми, які виникли з початку цього року з харчуванням школярів теж багато в чому вирішені завдяки законодавчій ініціативі Олександра Васильовича.

Ще більше часу і енергії доводиться витрачати депутату на лобіювання інтересів виборчого округу у виконавчій гілці влади, тобто  багато чисельних міністерствах та комітетах. Так, нарешті, вдалось «вибити» кошти на ремонт автодороги Бердичів – Житомир, вирішити питання продовження роботи міського басейну, 5 мільйонів віднайти на закриття боргів теплокомуненерго, кошти на утеплення, заміну вікон та ремонт даху Гришковецької гімназії, 5 шкільних автобусів на потреби округу, фінансування з держбюджету реконструкції спортивної школи та театру в Бердичеві, будівництва очисних споруд та інших комунальних об’єктів.

Після такого звіту робоча зустріч перейшла в інше русло, більш конструктивне, але не менш актуальне. « Я хочу зробити для селища, в якому живу, щось серйозне і масштабне», - проголосив Олександр Васильович, і разом з присутніми депутатами, членами виконкому та селищним головою, став вирішувати, що ж в Гришківцях може бути таким потрібним і необхідним. В ході обговорення викристалізувалось декілька об’єктів, яких конче потребує селище: дитячий садок, нове приміщення для амбулаторії та будинок культури.

Олександр Ревега висловив своє бачення вирішення цих проблем, а саме – на території нинішньої Дмитровецької школи розпочати будівництво соціального комплексу – дитсадок + амбулаторія. З огляду на особливості «вибивання» державних коштів, така конфігурація могла б швидше отримати шанс на життя, зазначив народний депутат. Але присутні з цим не зовсім погодились. Для амбулаторії, мовляв, вже віднайшли місце по вулиці Жовтневій (де нині руїни колишнього кінотеатру) і за рахунок районного бюджету вже навіть розпочали робити проектну документацію, а ось навчально-виховний комплекс початкова школа – дитсадок дійсно, ідеально вписався б на місці нинішньої школи над ставом.

І в цьому Олександр Ревега пообіцяв свою беззаперечну підтримку за умови підготовки проектно-кошторисної документації. Цю місію повинна взяти на себе селищна рада і запланувати в бюджеті відповідні кошти. Відразу виникла дискусія наскільки великі ці кошти, і чи вистачить в бюджеті селища грошей на інші потреби, але прямо тут помічник-консультант народного депутата Софія Томашевська знайшла інформацію про орієнтовну вартість проектування подібних об’єктів, і всі погодились, що сума у 120 – 150 тисяч не критична для цьогорічного майже двомільйонного бюджету селища.

Під час бесіди Олександр Васильович не раз і не два наголошував, що політика держави сьогодні все таки направлена на продовження об’єднання територіальних громад і саме на ці громади резервуються кошти у фонді регіонального розвитку, тому питання про об’єднання громад в Бердичівському районі потрібно обговорювати і вирішувати.

Після завершення робочої зустрічі жителі селища ще довго не хотіли відпускати свого сусіда, спілкуючись з ним як на політичні, так і місцеві теми, і з щирості цього спілкування навіть стороннім спостерігачам було зрозуміло, що земляки  довіряють Олександру Васильовичу як свої радості , так і свої біди, і вірять, що разом вони зможуть більше.

Revega0Revega5Revega6Revega7

І якщо про попереднє рішення (про бажання відставки, про що ми писали про нього в попередній публікації) він оголосив на сесії сільської ради та на зупинці рейсового автобуса, то наступне оприлюднив ще простіше – приклеїв на дверях сільради.

Таке послання знову збурило жителів Радянського і не тільки. Адже сільському голові вже навіть запис про звільнення зробили в трудовій книжці та подали відомості до центральної виборчої комісії про необхідність проведення позачергових виборів.

Надвечір п’ятниці до відремонтованого (але поки що неопалюваного) приміщення сільради зібрались кілька депутатів сільради, більшість членів її виконавчого комітету, підприємці, які провадять свою діяльність на території колишнього  військового містечка та інші охочі розібратись у ситуації.

На цьому зібранні Михайло Данилович Нагорняк ще раз оголосив свою заяву про відкликання попередньої заяви, і відповідно, про своє бажання продовжувати виконувати обов’язки сільського голови.

Присутні трохи посперечались з цього приводу, але зрозуміти, що буде правильним у цій ситуації, так і не змогли. Єдине в чому зійшлись, що вирішити ситуацію зможе  законна і легітимна сесія сільської ради, на яку прийде достатньо депутатів для прийняття рішення. Саме депутати мають визначитись яку заяву Нагорняка розглядати – чи ту, в якій він уходить, чи ту, в якій він лишається.

Помічник народного депутата ОлександраРевеги Софія Томашевська теж нічого не змогла порадити, бо приїхала лише дізнатись ситуацію на місці та почути думки людей.

Слід відзначити, що думки і аргументи як в однієї сторони, так і в іншої є хоч і кардинально протилежними, але достатньо аргументованими. Так, Михайло Нагорняк і його прихильники розповідали, що хотіли лише встановити законність всіх рішень попереднього складу ради та виконкому, а зовсім не сваритись з підприємцями. А підприємці та інші жителі військового містечка визнали, що фактично проігнорували вибори до сільської ради, тому й не мають там нормального «лоббі».

Отже, друга серія «кіна» про владу чи безвладдя в Радянському відбулась, але вже точно зрозуміло, що вона буде далеко не останньою.

Romanivka2Romanivka3Romanivka0Romanivka4Romanivka5

Олександр Доманський

Чи не на кожному масовому заході в Бердичеві особливо запопадливі освітяни, медики чи працівники комунальної культури повторюють сентенцію про те, що Бердичів - найкраще місце на землі, намагаючись сподобатись очільнику цього "найкращого міста". Дуже хотілось, щоб так воно було, але, на жаль, порівняння тих чи інших сторін діяльності нашого міста з сусідніми містами, зовім не в нашу користь. 

Так, ще недавно можна було себе тішити думкою про те, що зручного мобільного інтернет-сервісу в стандарті 3 G  в Бердичеві немає, тому що це поки що прерогатива великих обласних міст, але нещодавно опублікована карта покриття України таким сервісом, наводить інші дані. 3 G є вже в Новоград-Волинському, Коростені, і навіть набагато меншому за кількістю населення сусідньому Козятині... 

3 G Berdichev 2


  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat
РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.