Неділя, 25 Вересня

Хажин і Бердичів попрощались з загиблим захисником Батьківщини Василем Бондарем

Тому, що важко сказати, ким він відчував себе більше: бердичівлянином, який живе в Хажині, чи мешканцем Хажина, який працює в Бердичеві.

 


Народився Василь 29 квітня 1987 році і прожив усе своє життя в рідній домівці на березі мальовничої Гнилоп’яті. Звідси ходив до Хажинської школи, звідси їздив на навчання в Житомирський агроуніверситет, звідси вирушав щодня на роботу в Бердичів. Тут він плекав молодий садок, садив город і ловив рибу.

 


Це були органічні і рідні заняття для доброго, спокійного і виваженого чоловіка, яким його знали родичі, друзі та колеги по роботі. І так важко уявляти його зі зброєю в руках, яку довелось взяти після нападу божевільної росії на нашу землю.


В перші тижні війни Василь Бондар був мобілізований в лави легендарної 95 десантно-штурмової бригади, разом з якою воював у найгарячіших точках військового протистояння. Але, в другій половині травня на Донбасі настало справжнісіньке пекло. 19 травня поранили земляка, з яким Василь воював пліч-о-пліч, а 21 травня біля міста Лиман ворожий снаряд забрав життя нашого Героя.


Сьогодні біля його оселі зібралась чи не половина мешканців Хажина, але ще більше тут було бердичівлян, які знали, поважали і любили Василя Володимировича. Тут були чи не всі працівники бердичівської податкової, де Василь працював більше п’яти років після закінчення університету. Тут була більшість працівників бердичівської міської ради, де так само більше п’яти років він працював.


Після траурної панахиди виступив міський голова Сергій Орлюк, який запевнив, що пам’ять про Героя назавжди збережуть вдячні бердичівляни, а присутні на церемонії стали на коліна, схиливши голови перед загиблим воїном, якого останній раз несли рідною вулицею.


В Хажині вже вдруге центральною вулицею, яка є одночасно і міжнародною автомагістраллю, проводжали загиблого військового. Автівки заздалегідь зупинялися, з них виходили люди, щоб віддати шану захиснику нашої країни.


На кладовищі, під час траурного мітингу звучали і скорботні слова, і трагічні вірші, і траурні мелодії, і гімн України та трикратний салют, який засвідчив, що ще один воїн знайшов місце свого вічного спочинку.

Bondar1

Bondar2

Bondar3

Bondar4

Bondar5

Bondar6

Bondar7

Bondar8

Bondar9

Bondar10

Bondar11

Bondar12

 

 

Асоціація Незалежні регіональні видавці України
New Democracy Fund
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Відео

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

bazar 800

  • asenposlugi1
  • pamyat
  • kilimi200 100
РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.