Зі сцени звучали її вірші як у авторському виконанні, так і у виконання Людмили Горобчук та Світлани Вдовиченко. І я навіть трохи пошкодував, що після шкільної парти нічого в стовпчик не читав, тому і не можу висловити свою думку щодо рим чи віршованих стилів. Зате точно можу висказатись про чудову атмосферу, яка панувала в театральній залі – душевна, сімейна і романтична.
|
|
ЇЇ навіть не зіпсували церемонії вручення грамот від обласної ради депутатками Аллою Мусевич та Людмилою Кицак та від благодійної організації «Відкрите серце» Петром Залізним. Він до речі, вручив їх не тільки ювілярці, а й голові профкому працівників освіти Анжелі Микитівні Цвєтковій, Людмилі Кицак та директору МПК Валентині Бабич.
І якщо для того, щоб оцінити вірші все ж потрібно мати якусь філологічну фахівість, то для того, щоб музика і пісні, які сьогодні лунали зі сцени, забриніли в серці, потрібно просто його відкрити. Звуки флейти від Дарини Книжник, пісні у виконанні чоловічої сольної формації і окремо від артистів МПК Сергія Ігнатенка, Олександра Боровського та Сергія Ланцова щедро нагороджувались оплесками глядачів. Та найбільше їх випало на дует Максима Свіренко та Наталі Рощенюк, які співали про любов і кохання оригінальну італійську арію.
Знову й знову доводиться лише жалкувати, що бердичівські глядачі не бачать бердичівських артистів на афішах, нічого не знають про їх сольні чи групові концерти (бо такі просто не організовуються) і лише випадково, на якомусь Дні машинобудівника чи концерті до 8 березня можуть їх почути.
Ось і на сьогоднішньому заході вони були лише тлом ювілейної події, хоча цілком заслужено могли б бути у центрі власних шоу. Напевно, таке щастя їм світить лиш теж у якийсь пенсійний ювілей.
|
|
P.S. Поки я готував свою замітку, на електронну пошту редакції надійшла стаття про цю ж подію від нашої практикантки, тож читайте в наступній публікації більш класичний репортаж
