Навчався Олег у 6 школі. По закінченню вступив до місцевого професійно-технічного училища № 4, де здобув професію маляра-штукатура. Потім була строкова служба в армії, де юнак зарекомендував себе як старанний та відповідальний військовослужбовець.
|
|
Значне місце у житті Олега Гончарука посідав спорт. Він серйозно займався легкою атлетикою, брав участь у різноманітних змаганнях з бігу та здобув чимало нагород.
Усе своє життя чоловік працював на будівництві. Любив створювати затишок навколо себе, майструвати, рибалити. Завжди був спокійною, врівноваженою, добродушною людиною.
Коли російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Олег Гончарук поповнив лави Збройних сил. За професійне виконання своїх службових обов’язків, вірність військові присязі та українському народові у 2022 році Президент України Володимир Зеленський нагородив бердичівлянина медаллю “Захиснику Вітчизни”, а Міністр оборони Олексій Резніков – нагрудним знаком “Знак пошани”.
13 травня Українському Воїну мало би виповнитися 52 роки. Однак дожити до цієї дати йому не судилося. Рівно за місяць, 13 квітня, під час виконання бойового завдання молодший сержант Олег Гончарук загинув у районі Бахмута, що на Донеччині. На жаль, тіло спочатку не могли забрати з позиції, потім довго шукали і ідентифікували, і нарешті лише сьогодні його привезли до рідного дому.
Після поминальної панахиди та короткої промови міського голови траурна процесія пройшла основною «Завіднянською магістраллю» між високих сосен, дорогою, якою Олег Гончарук ходив усе своє дитинство. Та й потім раз-по-раз приїжджаючи до мами та допомагаючи їй у всьому. В лісі залишився зроблений його руками дитячий будиночок та спортивний майданчик, яким користується всі місцева дітвора.
Траурна колона проїхала вулицею Житниченка, яка теж була рідною для загиблого, адже сюдою він ходив до школи, а потім деякий час і жив тут. Школярі рідної шостої школи зробили живий коридор та на колінах проводжали Героя в останній путь.
|
|
Так само на колінах його зустрічали на вулиці Шевченка у Гришківцях. На Дмитрівському кладовищі поховані рідні Олега Гончарука, тож родина прийняла рішення, щоб свій останній прихисток відважний воїн отримав саме тут.
На мітингу виступили міський голова Бердичева Сергій Орлюк та селищна голова Гришковець Ірена Лісова. Лейтмотивом обох виступів були слова єднання та пам’яті. І поруч з двома могилами під жовто-блакитними прапорами на цьому кладовищі, незабаром постала третя.
