Таку ухвалу прийняв Бердичівський міськрайонний суд 03 червня щодо 21-річного мешканця міста, який 25 лютого цього року зарізав свою матір та покалічив вітчима.
Моторошно навіть читати сухі рядки документів про це жахливе вбивство: «…знаходячись за місцем свого проживання, реалізуючи свій намір, направлений на протиправне позбавлення життя, взявши на кухні кухонний ніж в праву руку, пішов до кімнати квартири, де на дивані лежала його мати. Продовжуючи реалізацію свого наміру, направленого на вбивство останньої, сів на матір та, утримуючи ніж у правій руці, умисно наніс потерпілій численні удари клинком ножа у місця розташування життєво-важливих органів – в грудну клітину та шию».
Вітчим, який знаходився у кімнаті поруч, прибіг на крики і тоді: «…ножем, який продовжував утримувати в своїй правій руці, почав наносити численні удари у місця розташування життєво-важливих органів і йому – в шию. Однак не зміг довести свій намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки вітчим, захищаючись, забіг на кухню квартири, схопив дерев`яну скалку та почав нею захищатися, наносячи удари по голові та рукам пасинку, в такий спосіб припинивши суспільно небезпечні дії останнього».
Слідство у цій справі тривало порівняно недовго, адже ніхто нікуди не тікав і не ховався. В рамках цього слідства було проведено кілька експертиз, але найголовнішою, напевно, виявилась одна – психолого-психіатрична. Вона встановила: «Що обвинувачуваний на даний час страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії, параноїдної форми, безперервного типу перебігу, галюцинаційно-маячного синдрому. Даний діагноз відповідає критеріям шифру F20.00 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Ступінь наявних змін зі сторони психіки у сфері мислення, емоцій, волі та критики у нього на даний час настільки виражена, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував. В цей період виявляв клінічні ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїдної форми, безперервного типу перебігу, галюцинаційно-маячного синдрому. Ступінь наявних змін зі сторони психіки у сфері мислення, емоцій, волі та критики у нього була настільки виражена, що позбавляла його здатності на період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними».
Важко навіть представити, що могло б бути, якби такі прояви хвороби проявились в нього раніше, адже тоді він працював масажистом в центральній міській лікарні і, відповідно, мав справу з беззахисними пацієнтами.
Дослідивши всі обставини справи та результати експертиз суд постановив:
застосувати щодо обвинувачуваного, визнавши доведеним, що він вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, у стані неосудності, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.