На жаль, згадується Бердичів ту не в дуже позитивному контексті. Такими словами звертається губернський урядник до Тев’є-молочника в передостанній частині книги, коли приходить із звісткою, що за три дні він повинен спродати і будинок і все господарство: «А ти Тевелю, бери збирай свої бебехи і фур-фур на Бердичів». Так виганяли євреїв з околиць Києва «за лінію осілості», з сіл у міста,так починались єврейські погроми…
Але, про все по порядку. В суботу в центральній бібліотеці міста пройшла презентація книги Шолома Алейхема «Тев’є-молочник». Вірніше, презентація першого повного українського перекладу цієї всесвітньовідомої книги класика єврейської літератури. До Бердичева завітала і сама автор цього перекладу «без купюр» Олександра Уралова.
Вона розповіла, що ідишем зацікавилась з двох причин: перша – тому, що її бабуся говорила чеської та ідишем, а друга – тому, що дуже любить рідний Київ і знає, що були такі періоди в його історії, коли на ідиш говорили чи не 40 відсотків його мешканців. Взагалі, вона крім тих кількох мов, які вже знає, хоче вивчити всі мови (а таких вона налічила аж 17), на яких в різні часи і віки говорили кияни.
Олександра розповіла, що перші переклади Шолом-Алейхема українською, які робились в 30-ті роки минулого століття, як і наступні, що робились в 60-ті та 90-ті мали певні ідеологічні «неточності», а деякі частини саме цього роману взагалі ніколи не перекладались. І лише зараз, користуючись і науковими літературознавчими дослідженнями, і за допомогою інтернету вивчивши особливості перекладів іншими мовами, вдалось створити текст, який майже схожий на оригінал.
Хоча, сам Шолом-Алейхем, коли звертався до перекладачів своїх творів, говорив, перекладайте їх як хочете, якщо чогось не знаєте, пропускайте. Тобто, як сказала Олександра Уралова, вона таким точним перекладом не виконала цю волю єврейського генія.
Наше місто ще не раз згадується на сторінках творів Шолом-Алейхема, але здебільшого під псевдонімом «Касрилівка», що теж не додає оптимізму нинішнім бердичівлянам. Але цього вечора присутні в бібліотеці радо вітали молоду перекладачку, яка дійсно вклала в нове видання класичного твору і серце, і душу.
Організатором і натхненником цієї презентації став відомий бердичівський знавець прозового слова Юрій Балюк. Саме він залучив Олександру Уралову до участі в журі міжнародного літературного конкурсу імені Василя Гросмана «В городе Бердичеве», який в цьому році проводився вже вп’яте.
Але, про це, вже інша розповідь.