Історія цього свята говорить нам про те, що воно зародилося ще в стародавній слов’янській язичницькій культурі. Люди здавна на Масляну випікали млинці, як символ тепла, сонця, перемоги весни над зимою. Символом останнього також було спалювання опудала Зими.
В народі були поширеними дуже різноманітні назви цього свята: Масляниця, Сирна, Касаточка, Цукрові вуста, Чесна масниця, Весела, Перепелочка, Перебуха, Об’єдуха, Ясочка… З давніх-давен Масляна вважалася жіночим святом. Чоловіки повинні були відкупитися у жінок, щоб мати право святкувати Масляницю.
Так, перший день тижня іменують «Зустрічі». Люди, переважно жінки, збиралися у великі гурти на снігових гірках і забавлялися, сковзаючись із них. Такі зустрічі проходили дуже тепло і радісно.
Вівторок масляної неділі в народі прозвали «Заграш». В цей день починалися різноманітні ігрища і пригощання всіх млинцями. Середа звалася «Ласункою». Чим смакували цього дня, напевно, зрозуміло всім. Без солоденького не можна було обійтися. Четвер в народі здобув назву «Розгуляй-четверток». І недаремно. На цей день припадали катання на конях і санях. В п’ятницю проходили «Тещині вечори». Кожен зять повинен був сходити в гості до своєї тещі. В суботу, на «Невістчині посиденьки» бажано було провідати своїх родичів.
«Днем прощення» називали неділю. Люди весело і водночас із сумом прощалися з Масляною, просили вибачення у всіх рідних та знайомих за минулі образи. А потім слідував Великий Піст — і про гучні гуляння, веселощі і розваги доводилося забувати.
В п’ятницю в Бистрику разом відзначали і вечори, і посиденьки… Сільський клуб ледь вмістив всіх охочих почути чудову концертну програму, підготовлену професіоналами районного відділу культури та отримати призи і подарунки.
Вітали присутніх односельчан зі святом Бистрицький сільський голова Світлана Барановська, керівник СФГ «Віктор» Віктор Барановський та керівник ФГ «Сєргій-С» Сергій Вахнюк. Саме представники цієї дружної сільської родини добре знають та вміють і гарно працювати, і гарно святкувати.
Ну й, звичайно, смакували цього дня в Бистрику теплими млинцями, палили у вогнищі опудало, катались на конях, проводжали зиму та готувались до зустрічі весни.
На жаль, останніми роками в місті вже не святкують це гарне народне свято, тому містянам потрібно вибиратись в такі дні з Бердичева до села, щоб відчути справжні народні гуляння.
Фото Віталія Безпалька