«Свято єдності» – так назвали святкове дійство на честь святкування 27-ї річниці Незалежності України його організатори. А організаторами його стали сільські голови новоствореною Гришковецької селищної об’єднаної територіальної громади, депутати селищної та сільських рад та найголовніший його натхненник – селищний голова столиці майбутньої громади – Ірена Леонідівна Лісова.
Оргкомітет потратив чимало зусиль, щоб підготувати захід, який поєднав би загальнонаціональне свято Незалежності і потуги місцевих громад щодо об’єднання, бажання малечі повеселитися і потребу дорослих поспілкуватися, азарт гравців у лотерею та натхнення майстрів-вишивальниць, любителів юшки та шашликів, танців та співів, одним словом так організувати, щоб усім сподобалось.
Допомогла у цьому і лагідна серпнева погода, і чудова локація дійства. Яскравий фасад оновленої місцевої гімназії слугував прекрасним тлом, на якому, починаючи з 16.00 розкручувалась пружина святкових дій.
Тут були і офіційне вітання Ірени Лісової до всіх присутніх, і карбовані кроки старшокласниць, які заносили прапор, і чудовий спів Осиківського сільського голови, якого після виступу стали пророчити у начальники культури об’єднаної громади, і перше виконання новоствореного гімну нової громади, над яким потрудились наші знамениті земляки поет Михайло Пасічник та композитор Олесь Коляда.
Свято набирало обертів, на імпровізовану сцену виходили один за одним творчі колективи сіл громади, на майданчик перед нею висипали діти, які за підтримки матусь радо танцювали, повторюючи рухи ведучих, ігри, співи, танці, словом присутні не сумували ні хвилини.
А потім ще були безпрограшна лотерея, смачна юшка, зварена в польовій кухні, і знову пісні, танці веселощі, які захопили у свій вихор всіх присутніх, які тільки прибували і прибували. На дитячих гірках і батутах, які спочатку пустували, потім вже черги величезні стояли, у виїзних кафе теж вистачало відвідувачів, машинам вже не вистачало місця, і вони паркувались на підступах до центральної площі селища.
Одним словом, свято вдалось на славу. Після такого вдалого «першого млинця», навряд чи Ірені Леонідівні дадуть шанс не робити його традиційним. Наступні дні тільки й розмов у селищі було про файне свято, а в соцмережах десятки відвідувачів дякували організаторам за роботу.
Про свято знали тільки селищна рада, їхні РОДИЧІ та ДРУЗІ . А люди почали сходитись, бо почули музику. Тому зійшлися тільки під вечір. Ніяких оголошень чи повідомлень зазделегідь не було. МОЛОДЦІ! Так тримати.
Для своїх,щоб не зіпсували свято.
Шановна Тетяно Леонідівно, оповіщення щодо даного заходу проводилось настільки якісно та ретельно, що Ви навіть не уявляєте. І людей на заході було дуже багато. У всіх людних місцях, на кожній вулиці та й майже в кожну домівку розносились оголошення. В соціальних мережах також. Хто мав бажання та можливість обов’язково відвідав свято. Все пройшло на високому рівні. І все завдячуючи людям, які являються головною цінністю, людям, силами яких і зроблено свято!!! А заздрість – річ погана)