Бердичівляни шоковані відношенням міської влади до пам’яті видатного земляка. Фото — РІО Бердичів

Понеділок, 21 Вересня

  • Бердичівський Базар

Бердичівляни шоковані відношенням міської влади до пам’яті видатного земляка. Фото

І це обурення, пам’ятається, вже не один раз з’являлося і в соціальних мережах, звучало між людьми та виливалося коментарями на різного роду інтернет-форумах. Ще б пак, адже відомого для старшого покоління бердичівлян скульптора, який народився та помер у Бердичеві, залишивши після себе неймовірну творчу спадщину, виявляється, забули.

Саме про це і був розміщений у групі Підслухано в Бердичеві  у соціальній мережі "Фейсбук" допис з фотографіями у якості підтвердження про те, що пам’ять видатної постаті, земляка Петра Криворуцького у нашому місті не шанують на належному рівні. Всього одне речення у цьому дописі «Вот как относятся в Бердичеве к памяти своих выдающихся земляков!» викликало ажіотаж серед підписників групи.

Krivorutskiy0

 

Адже в коментарях вони зазначили, що це не лише сумно, а жахливо, що пам’ятник дійсно талановитому скульптору руйнується і ніхто з міської влади не звертає на це уваги. Бердичівляни також вказують, що свого часу начебто Петро Криворуцький всі свої збереження заповідав у фонд Бердичева, а нині, коли, очевидно, нікого з рідних, які б могли привести у належний вигляд цей пам’ятник, немає або ж вони знаходяться десь в іншій країні і не приїздять сюди, то місто зобов’язане на знак поваги і шани доглядати за могилою.

Для молодого, звісно ж покоління бердичівлян, ім’я Петра Криворуцького не є відомим і аби дізнатися про цю людину, потрібно пошукати на просторах інтернету інформацію про нашого земляка. Проте його роботи у місті збереглися і до нині і відомі багатьом. Це і пам’ятник Тарасу Шевченку навпроти центрального входу у парк культури та відпочинку, і пам’ятник працівникам машинобудівного заводу «Прогрес», які загинули у роки Другої Світової війни, і дві скульптури під назвою «М.О. Некрасов з собакою на полюванні», які свого часу знаходилися в парку відпочинку шкірзаводу та поряд з костелом Святої Варвари. Він же ж був автором і пам’ятника В. І. Леніну, який був розміщений у селі Швайківка на Бердичівщині, та багатьох інших, розміщених свого часу в різних містах тоді ще Радянського Союзу.

Kyvorutckiy5

Kyvorutckiy6


Біографія Петра Криворуцького дійсно чимала, як і його досягнення у мистецтві та творча спадщина, а пам’ятник митцю, а точніше – бюст бердичівлянина, який був встановлений на могилі рішенням міськвиконкому, нині має зовсім не привабливий вигляд. Плитка руйнується, бюст від просідання могили похилився, а напис виглядає нечітким і мало хто зверне на нього увагу, проходячи повз, якщо це ім’я йому невідоме.


ДОВІДКОВО: Криворуцький Петро Мойсейович (ім’я при народженні – Криворуцький Пейсах-Лейзер Мойсейович) народився 5 червня 1920 року в Бердичеві в багатодітній єврейській родині, яка проживала у двоповерховому будинку по вулиці Вінницькій, 20. Навчався у неповній середній школі №9, був постійним відвідувачем Палацу піонерів (нині – ЦПО ім. О. Разумкова), далі здобував освіту в Одеському художньому училищі. У 1940 року Петра Криворуцького призвали до лав Червоної Армії, у 1941 році він закінчив школу молодших авіаспеціалістів і у складі 185-го винищувального авіаційного полку воював на Ленінградському фронті, потім - на Східному. Після демобілізації у 1945 році наш земляк вступив на скульптурний факультет Академії мистецтв у Ленінграді, закінчивши її у 1951 році. У 1952 році Петра Криворуцького прийняли до Ленінградської організації художників РСФСР. У 1982 році в Ленінграді відбулась персональна виставка Петра Криворуцького, а у квітні 1986 року Ленінградська організація Спілки художників РСФСР привезла в Бердичів виставку скульптури, малюнка та живопису талановитого скульптора.


Петро Криворуцький помер у 1987 році у Бердичеві у творчій майстерні при Палаці культури машинобудівного заводу “Прогрес” (нині - Палац культури ім. О. Шабельника). Був похований митець на загальноміському кладовищі по вулиці Бистрицькій. На могилі була покладена надгробна плита із чорного граніту (125х74 см), на якій у правому куті зроблено зріз (30х35 см), куди встановлено гранітну тумбу (65х80х120 см) та портрет (1969). Справа на тумбі - меморіальний напис, на лицьовому боці - дві гілки лаврового дерева.


Створив понад 800 скульптур, з яких майже 70 композицій та скульптурних портретів експонуються в різних музеях країн СНД. Понад 300 його праць знаходяться в художній школі, в Музеї історії Бердичева, в МПК ім. О. Шабельника.

Фото для статті взяті із сайту Мій Бердичів та з власного архіву газети "РІО-Бердичів"

Kyvorutckiy1

Kyvorutckiy2

Kyvorutckiy3

Kyvorutckiy4

Відео

Світлана Семчук

Журналіст редакції газети "РІО-Бердичів"

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 2-15-73, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.