Адміністратор клубу Марія Гортовлюк: у серці – мелодія любові до рідної Дубівки — РІО Бердичів

Вівторок, 7 Грудня

Адміністратор клубу Марія Гортовлюк: у серці – мелодія любові до рідної Дубівки

Марію Йосипівну Гортовлюк, адміністратора клубу-філії с. Дубівки Семенівської територіальної громади, у селі знає кожний. Натхненниця святкових програм й фестивалів, берегиня народних традицій та місцевий краєзнавець уміє захопити цікавими ідеями і згуртувати земляків навколо гарної справи.  

Село і родина – два крила любові

Музика живе в душі Марії Гортовлюк із дитинства. Вона пов'язана зі спогадами жінки, її сьогоденням та прагненнями і мріями. Дівчинкою-школяркою Марія співала в хорі, танцювала та декламувала під час різних концертів. Дубівку, маленьку Батьківщину, любить усім серцем – тут народилася, тут працює, тут живуть сини та онуки. Михайло і Максим продовжують династію сільських трудівників. Із працею на рідній землі пов’язав свою долю чоловік – Юрій Володимирович. Недалеко, у Бердичеві, проживають дочки – працівник сфери торгівлі Анна та юрист Катерина, які часто приїжджають до Дубівки. Марія Йосипівна пишається дітьми, котрі успадкували від батьків найкращі риси. Молодший син Максим протягом декількох років служив у зоні АТО…

У селі, говорить жінка, живуть добрі душею, працелюбні, обдаровані і гостинні люди. Вона по крихтам збирає відомості про історію Дубівки й підготувала краєзнавчі матеріали для довідника «Мандруємо Україною», Центру культури і дозвілля Семенівської громади. У розповіді про «писанкове село, колиску та оберіг» тамтешня дослідниця ділиться своїми думками та спогадами односельців і повідомляє історичні факти: Дубівка вперше згадується у 1788-му році, як с. Чехи округи Бердичівської Пузирецької волості Житомирського повіту Волинської губернії, у 1946-му село отримало теперішню назву, про його минуле збирав відомості і написав у 1839-му році замітки священнослужитель, історик і краєзнавець Лаврентій Іванович Похилевич, жителі пройшли через горнило революції та громадянської війни, пережили Голодомор, визволяли рідну землю від фашистських загарбників і відзначилися гарними успіхами у праці.

Марія Гортовлюк

Також у книжці-брошурі йдеться й про сьогодення Дубівки у складі Семенівської сільської громади: відродження народних традицій, туристичну привабливість села та його околиць і творчі справи, які об’єднують людей. Нині в Дубівці проживає 164 мешканця… У Марії Гортовлюк є ще чимало рукописних матеріалів про чарівний куточок, розташований у лісовій підкові…

Марія Гортовлюк: «Люблю свою роботу, яка приносить радість…»

Із 2015-го року Марія Гортовлюк очолює клуб-філію с. Дубівки Семенівської територіальної громади. Бути працівником культури – непроста справа, яка потребує самовіддачі, ентузіазму , відповідальності, креативного мислення та вміння комунікувати з людьми. Це різні зустрічі, вирішення маси маленьких питань, складання тих самих «пазлів», з яких потім народжується ціле неповторне дійство.

Марія Гортовлюк

Бути працівником культури – означає спиратися у своїй роботі на згуртоване коло однодумців, якими для адміністратора клубу стали учасники фольклорного колективу «Дубівчанки». Його художній керівник Маргарита Цимбалюк захоплюється організаторськими й творчими здібностями Марії Гортовлюк: «Вона справжній фахівець своєї справи, яка не мислить себе без улюбленої праці. Людина на своєму місці! У селі Марію Йосипівну люблять усі – завжди підтримає і допоможе». «Наша Марія Йосипівна – доброзичлива та відповідальна людина, чесна й принципова. Може всіх згуртувати і сама співає у фольклорному колективі», – продовжує учасниця ансамблю Євгенія Шпирко. Коли «Дубівчанки» з’являються на сцені, обличчя глядачів теплішають. Українські пісні, які виконують акапельно, проникають у найпотаємніші куточки душі, навіюючи спогади, радуючи та спонукаючи підспівувати. А ще дружні дівчата з фольклорного колективу не лише зберігають народні пісенні традиції, а й цікавляться обрядовими дійствами. «Дубівчанки» завітали до старожилки села – 93-річної Надії Василівни Лавренчук, щоб навчитися випіканню хліба в печі із дотриманням усіх канонів. У планах – показати цей дивовижний процес у відеоролику.

Марія Гортовлюк

Бути працівником культури – це означає захоплювати і вести за собою, незважаючи на втому та домашні турботи, адже у селі багато різної роботи. Це означає, що рідні і близькі живуть клубними проблемами та потребами і стають учасниками різних програм, а різні дійства перетворюються на  сімейні свята. Дочка Катерина виходить на сцену як ведуча, підтримує й старша донечка Анна, сини Михайло і Максим допомагають куховарити, а маленькі артисти – онуки Анастасія, Марія, Анна та Андрій – натхненно декламують.

Цього року в День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та День захисників і захисниць України в Дубівці у співпраці з Центром культури і дозвілля Семенівської територіальної громади пройшов ІІІ «Фестиваль козацької пісні». Яскрава програма за участю аматорських колективів сіл громади, колоритні фотозони, виставки самобутніх виробів народних умільців і захоплюючі конкурси та змагання на Козацькому полі нікого не залишили байдужими! А у Марії Йосипівни 14-го жовтня – ще й день народження!

Гуляння на Масляну і добра та світла урочиста програма в День села завжди збирають жителів громади і гостей. Барвисті дійства супроводжуються розмаїттям смачного частування від дубівських господинь, які знаються на секретах української національної кухні і не поступляться в майстерності будь-якому шеф-кухарю!  

Марія Гортовлюк

«У Дубівці живуть небайдужі та талановиті люди – наші помічники, без яких культура села була б неповною, – говорить Марія Гортовлюк. – Ми вдячні всім, хто з нами творить, з ким разом – у святах та буднях, прикрощах та радості: справжній майстрині вишивки Євгенії Івановій, її сестрі Нелі Павлюк, котра гарно співає, Наталії Михальчук, яка дивує своїми роботами з бісеру… Хіба всіх перелічиш і про все згадаєш? Це окрема історія життя села, громади та країни – літопис, який пишеться далі. Сьогодні ми як ніколи відчуваємо підтримку керівництва – Семенівського сільського голови Наталії Володимирівни Семенюк та її команди. Вони цікавляться життям Дубівки і завжди йдуть назустріч…» З якими думками зустрічає адміністратор клубу-філії професійне свято – День працівників культури та майстрів народного мистецтва?

Наше село мальовниче і затишне, найпрекрасніше та наймиліше. Дуже хочеться, щоб воно розвивалось, і люди залишалися тут жити й працювати…

Про сокровенне та омріяне

Є у Марії Гортовлюк велика мрія: завершити ремонт клубу, який розпочався у 2015-му році. Зроблено лише частину робіт, повідомила жінка: «Підготовлено одну кімнату, у коридорі художниця Світлана Ващенко розписала стіну  мальовничими пейзажами. Є Шевченківська експозиція. В іншій кімнаті має бути Музей-світлиця, але приміщення знаходиться в напіваварійному стані. Ми власноруч зробили підлогу, але цього замало. Ремонт призупинено. У нас зберігається чимало експонатів: це предмети побуту й домашнього вжитку, знаряддя праці, колекція рушників, вишиті картини, національне вбрання тощо, які мають побачити жителі. Можливо, знайдуться небайдужі люди, які допоможуть, і ми у недалекому майбутньому зможемо відкрити Музейну кімнату для місцевих відвідувачів і гостей».

Марія Гортовлюк

Ще одне бажання – облаштувати криницю, яка знаходиться недалеко від клубу: зробити накриття, впорядкувати майданчик, поставити огорожу. За легендою, розповіла Марія Йосипівна, у давнину в селі була приписна церква, а біля неї знаходилася криничка, яку згодом закидали, але неподалік пробилося джерело з цілющою водою: «У день свята Іоанна Хрестителя віруючі побачили, що з нього невідомо як з’явилась ікона. Люди занесли її до церкви, а на місці цілющого джерела побудували дерев’яну капличку. З того часу святий образ стали вважати чудотворним. Сюди з різних міст і сіл  приїжджало багато людей, щоб зцілитися та отримати благодатну допомогу. Досліджуючи давні перекази, які дійшли до нашого часу, можна припустити, що це список з ікони Ченстоховської Божої Матері, яка знаходилась у Польщі, в храмі Кирила і Мефодія, і її принесли з паломництва мешканці нашого села. У 1937-му році колишню церкву в с. Чехи розібрали, а ікону постійно передавали на збереження у сусідні села. Але щороку вона поверталася до свого рідного цілющого джерела…»

Марія Гортовлюк

Улюблена справа займає весь час, вистачає й клопотів із домашнім господарством, отож поринути в інші заняття до душі не часто виходить. Марія Гортовлюк залюбки творить на кухні і випікає з дріжджового тіста чимало смаколиків. Її пиріжки з горохом та голубці за власним рецептом просто тануть у роті! Ліс – то її стихія, в ньому сила й умиротворення, велич та гармонія, добрі мелодії і чисте повітря. Тут із задоволенням збирає гриби та лікарські трави…

Марія Гортовлюк

Жінка любить поезію, особливо вірші про село. І дослідження про історію Дубівки у довіднику «Мандруємо Україною» вона закінчує віршами своєї подруги, вчительки Красівської школи Наталії Тищенко:

Я для рідного краю хочу долю щасливу,

Я для нього бажаю добра.

Дубівчан хай обходить лихая година,

Це мій дім – Батьківщина моя…

Марія Гортовлюк

Марія Гортовлюк

Марія Гортовлюк

Марія Гортовлюк

Марія Гортовлюк

Марія Гортовлюк

Марія Гортовлюк

Марія Гортовлюк

Читайте також: Майстриня з Семенівської громади Світлана Ващенко малює, співає, готує лікарські чаї  і створює ляльки-мотанки з талашу

Відео


  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

Три ведмеді запрошують на роботу

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.