І взимку квітують дива… Талановита майстриня Лариса Кравченко створює сюжети та образи своїх картин у дивовижній техніці ошибана – пресованої флористики. На початку грудня вона зустріла бердичівлян на виставці своїх робіт у приміщенні молодіжного центру «М-Формація» Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської територіальної громади.
Три роки тому у виставковій залі Музею історії міста відвідувачі вперше побачили заворожливий світ, створений майстринею з рослин та квітів. Роботи Лариси Кравченко притягували своєю простотою і теплотою, які випромінювали стеблинки, листочки та пелюстки. А потім були наступні зустрічі і нові експозиції…
Ошибана – квіти на заміну фарб
Третього грудня, у день відкриття виставки «Ошибана – квіти на заміну фарб», провідний бібліотекар Валентина Бойко запросила містян до спілкування, представивши їм героїню події – сумчанку за народженням, життя якої вже чимало років пов’язане з Бердичевом. Майстриня подарувала захоплюючу авторську екскурсію, трохи розповівши про себе. Вона поринула у світ образотворчого мистецтва та музики ще в дитинстві. Жінка за спеціальністю – інженер-машинобудівник, а за покликом серця – митець. Природа завжди надихала на творчість, і поступово до образів фарбами Лариса Кравченко стала додавати рослини, прагнучи зберегти їх красу в сюжетах робіт, висловлюючи свої настрій та почуття. Різноманіття квітів для неї – райдуга у лузі, де струни душі грають в унісон із природою… Майстриня захопилася мистецтвом ошибана, яке виникло в Японії понад шість століть тому та було суто чоловічим заняттям. Самураї навчилися «писати» картини пелюстками. Згодом техніка живопису без фарб поширилась усім світом. Лариса Миколаївна стала шукати інформацію, звертатися за порадами до досвідчених майстрів, обмінюватися з ними думками… На її картинах «живуть» рослини, зібрані на луках рідного краю: пелюстки квітів, листя дерев, кукурудзи… «Природний матеріал має дивовижну енергетику, він заспокоює і привносить відчуття гармонії, – ділилася зі слухачами думками Лариса Кравченко. – Його можна знайти просто під ногами: у полі, на галявинах і на узбіччі дороги. Чи вдома, на підвіконні. А фарби створює сама природа, я лише складаю аплікації».
Серйозно почала займатись улюбленою справою на початку 2000-х років. І перша виставка була організована у травні 2018-го в Києві, в літературно-мистецькому салоні «Гринівська вітальня». Чоловік, Віктор Хуторянський, та сини Віктор і Андрій допомагають із придбанням рамок та оформленням робіт, підтримуючи і словом, і ділом. Які події відбулися в житті бердичівлянки за останні роки? Пройшли майстер-класи у Бердичівській художній школі та Краснопільському пришкільному оздоровчому таборі. «Трав’яними наспівами» назвала творчість Лариси Кравченко Ірина Топиха, журналіст газети «Життя Чуднівщини». Роботи майстрині були представлені на виставках у Києві, Житомирі та Хмільнику. Непросто перерахувати всі, адже чимало картин подаровано рідним та друзям. Мабуть, що кількість сягає за 700, замислилася Лариса Миколаївна: «Твори навіяні враженнями від подій, зустрічей чи розмов. Я живу емоціями, їх черпаю з навколишнього світу і прагну передати людям у своїх роботах. Ці картини – живі, з роками змінюються кольори та, відповідно, настрій. І жодна не повторюється. Головне у творчості – поєднання трьох начал – любові до природи, людей та мистецтва. Сподіваюсь, мої роботи даруватимуть тепло…» Тематика творів – різноманітна. Цього разу глядачі побачили пейзажі з хатинками під солом’яною стріхою та зображення тварин: веселого хом’ячка, романтичних коней, грайливих котиків і задумливої лисички. Щоб створити один із портретів, використала пух п’яти видів: тополі, осики, кульбабки, козельців та ваточника.
Авторка відповідала на всілякі питання: скільки часу займає створення однієї картини – залежить від задуму та настрою, вони можуть зберігати колір протягом кількох десятків років. «Важливо робити кроки у правильному напрямку, дотримуючись усіх тонкощів техніки ошибана», – додав присутній на виставці Віктор Хуторянський – син Лариси Миколаївни. «Треба вміти побачити красу у звичайному – у кожній малій травинці, у падаючому листі і зберегти її», – продовжила майстриня.
Ошибана – пісня сухих квітів…
Лариса Кравченко запропонувала відвідувачам бібліотеки взяти участь у майстер-класі з виготовлення своєрідних міні-картин – листівок з елементами техніки ошибана. Таємнича атмосфера, витонченість квітів і приємна усмішка майстрині породжували відчуття свята та надихали на творчість. Щоб засушити рослини, підійде найпростіший спосіб – покласти їх між сторінками старої книги, щоб набули плоскої форми. Знайоме заняття, чи не правда? Мабуть, усі в дитинстві збирали гербарії… Для виготовлення листівки, пояснювала Лариса Миколаївна, потрібні цупкий картон, манікюрні ножиці, пінцет та клей ПВА. І, звичайно ж, – рослини та квіти різних кольорів, форм і фактур. «Найголовніше – вміти знайти в кожній пелюстці, листочку чи стеблинці щось неповторне, особливе. І підбирати відповідно до бачення всієї композиції та втілення ідеї, образу, – вела розмову жінка. – Пуп’янок – наче мала дитинка. Вона підростає, і бутон розкривається у квітку…»
Учасники з подивом відкривали красу речей, які, можливо, не завжди помічали раніше або вважали чимось звичайним. Ошибана дає можливість побачити у маленькій квітці цілий світ і дарує радість, душевний спокій та умиротворення… Спробуйте і ви пізнаєте у собі щось нове – це захоплююче…