Адже за дні війни до людей, якими він опікувався в мирний час, додались нові бердичівляни.
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
Домівки покинули тисячі людей, в тому числі і ті, хтось повністю чи частково опікувались своїми родичами чи знайомими. Процедура оформлення в центрі зараз набагато спрощена, адже не працюють реєстри податкової служби, через які раніше перевірявся матеріальний стан заявників.
Деякі соціальні працівники теж звільнились або взяли відпустки, але на їх місця зараз оперативно приймаються нові люди, щоб опіка над одинокими не припинялась ні на день. Повернулись до роботи ті, хто свого часу відмовлявся від вакцинації, розшукали тих, хто свого часу запитував про роботу, одним словом, станом на сьогодні, установа повністю забезпечена кадрами.
В перші два дні війни підопічним носили лише ліки та продукти, але потім відновили всі види допомоги. Так, продовжує працювати соціальна їдальня, яка забезпечує гарячими обідами 90 одиноких бердичівлян. Крім того, у співпраці з єврейською общиною організували харчування ще для 60 малозабезпечених сімей та 60 дітей з кризових родин. Вони харчуються як в приміщенні общини (колишня їдальня заводу «Прогрес»), так і вдома, куди їжу їм доставляють соцпрацівники.
Також налагоджена співпраця з громадою церкви «Вефіль», і гуманітарна допомога, яку отримує церква від своїх закордонних друзів, зараз розподіляється серед підопічних територіального центру. Це дуже потрібні на сьогодні санітарно-гігієнічні товари, памперси для дорослих та інше. Діти з кризових сімей отримують від благодійників одяг та іграшки.
У вільний від обслуговування час працівниці центру допомагають у волонтерській діяльності, зокрема долучаються до роботи по виготовленню маскувальних сіток.
Про все це розповіла газеті директор соціальної установи Людмила Колесник. На своїй сторінці у Фейсбук вона поздоровила свій жіночий колектив з 8 березня і подякувала за натхненність і згуртованість:
«Дорогі мої дівчатка!
Ми з вами працюємо трішки більше місяця, але за цей час я побачила вашу щирість і готовність працювати в найскладніших ситуаціях, вашу доброту і стійкість.
Під сигнали сирен ви йдете до людей, розуміючи, що, крім вас, до них не прийде ніхто, розвантажуєте гуманітарні вантажі, допомагаєте нашим військовим, долучаючи членів родин, розносите ліки і продукти хворим і дітям.
Ви не виконуєте свою роботу дистанційно. Ви теж на передовій.
Сфера, яка фінансувалася завжди за залишковим принципом, якій не завжди виплачувалась допомога на оздоровлення…
Я сподіваюся, що ця війна стане поворотним моментом в оцінці вашої роботи.
Бажаю усім нам миру! Дякую, що ви його наближаєте!».