Понеділок, 28 Листопада

За що все-таки не проголосували Бердичівські депутати?

Після останньої сесії Бердичівської міської ради в соцмережах розгорнулось бурне обговорення того, що деякі депутати не підтримали виділення 1,5 мільйона гривень на реконструкцію системи протипожежного оповіщення міського палацу культури.


Після сесії я звертався до декого із неголосувавших депутатів, щоб зрозуміти їх позицію. Почув чимало логічних аргументів, і планував поспілкуватись з іншими. Але вчора свою позицію оприлюднив депутат Заремський та достатньо її обгрунтував. Подібні твердження я чув і від інших депутатів, тому, думаю, вона може бути спільною для всіх тих, хто прийняв подібне рішення. Тож, публікуємо її в повному обсязі:

 

 

 

 

Zaremskyi1

Денис Заремський:

Коли вже трохи повтихали емоції навколо Міського палацу культури ім. Шабельника, обґрунтую свою позицію, чому на сесії я не підтримав виділення майже 1,5 млн. гривень на капітальний ремонт системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу даного об’єкту. У сесійній залі, де є лояльна до міської влади своя кагорта депутатів з числа бюджетників та чиновників, немає потреби виправдовуватися. Вони голосують по вказівці, як скаже голова фракції та як домовляться з мером.

Та маю донести свою особисту думку до виборців і припинити маніпуляцію фактами, що дозволяють собі робити окремі особи. Буде забагато тексту, тому нетерплячих прошу проходити повз.

Перш за все я переконаний, що наше першочергове завдання – це підготовка міста до нового навчального року, до зими та вирішення питання безпеки місцевих мешканців. Отож, по Палацу культури:

1)Бердичівські депутати завжди підтримували галузь культури, але проблема пожежної безпеки на даному об’єкті існує вже десятки років. І це – серйозне недоопрацювання колишнього директора (яка зараз ставши на посаду заступника міського голови намагається виправити свої власні помилки) та депутатського корпусу минулих скликань, що жодного разу не підняв дане питання у сесійній залі, а тепер, знову отримавши депутатські мандати, лицемірно вдають, що дуже турбуються про культуру. Пожежна сигналізація не врятує ситуацію на сто відсотків, та не буде гарантувати безпеку відвідувачів, бо вона виконує лише функцію оповіщення. Для виконання усіх приписів пожежників та забезпечення подальшого функціонування закладу необхідно додатково встановити ще й систему автоматичного пожежогасіння. Це ще одна сума з шістьма нулями. Ми ні в якому разі не відмовляємося повністю від проєкту по відновленню пожежної безпеки Палацу культури – ми пропонуємо розглянути його наприкінці року, коли буде більш зрозумілою ситуація у країні і те, наскільки важкою для нас буде ця зима;

2) коли у минулому році депутати Бердичівської міської ради виділяли кошти на мобільно-розбірну сцену та банери для неї (близько півмільйона гривень) нам чомусь абсолютно ніхто не озвучував проблеми Палацу культури, який, виявляється, знаходиться майже на грані закриття. Бо ми ще б тоді спрямували кошти на підтримку даного закладу культури. Але депутатів просто ламали через коліно, наголошуючи на важливості придбання сцени та розповідали казки, який прибуток вона буде приносити місту за рахунок оренди іншими населеними пунктами. Та нам не озвучили, що монтаж та демонтаж сцени вартує десятки тисяч гривень. Тому навіть розбирати її (не говорячи вже про оренду) – це серйозне навантаження на міський бюджет. Це про те, що було на той час у пріоритеті чиновників: нова сцена чи збереження та подальше функціонування Міського палацу культури;

3) давайте проаналізуємо, скільки експлуатувалася дана будівля за останні кілька років або використовувалася за призначенням чи для проведення масових заходів. Спочатку пандемія коронавірусу призупинила експлуатацію об’єкта, потім внесла свої корективи війна. Що буде далі – ми не знаємо, чи буде далі працювати Міський палац культури з настанням холодів, теж під питанням. Новий опалювальний сезон може бути надзвичайно напруженим, особливо враховуючи вартість енергоносіїв та існуючі борги теплоенерго. Чи зможемо ми опалювати цей об’єкт взимку, будемо знати тільки на початку опалювального сезону. Але коли задаєш такі незручні питання міському голові, він відповідає що «про це подумаємо потім». Коли потім, коли ми банально «проїмо» усі кошти? До того ж коронавірус нікуди не зник, і ми запросто можемо стикнутися з новою епідемією та новими карантинними обмеженнями. В результаті заклад знову стане чи перейде на дистанційну форму роботи. Наступним послідовним кроком для забезпечення роботи закладу має стати обладнання автоматичною системою пожежогасіння (де має бути у системі під тиском вода). І не маючи змоги опалювати приміщення, ми фактично порушимо умови експлуатації цієї системи, і після зими вона знову потребуватиме ремонту;

4) нам розповідають, що вперше за багато років міський бюджет має профіцит, тобто – перевиконання ланових бюджетних показників. Що це означає? Те, що місто нарешті має гроші. Скільки - депутатам не кажуть. Та вони є. Добре, тоді давайте спробуємо разом закрити найбільш болючі питання, а не замазувати тріщини там, де потрібно будувати нову стіну. Давайте комплексно вирішимо в Бердичеві питання з водою, з будівництвом очисних споруд або сміттєпереробного заводу. Вкладемо у розвиток КП «Бердичівтеплоенерго», щоб отримати економію коштів у майбутньому. Ми не можемо собі дозволити витрачати бюджетні кошти наліво і направо, особливо під час війни. Має бути чітка стратегія розвитку міста, якої на жаль, сьогодні немає. А депутатам, які задають питання, чому на сигналізацію виділяється саме така сума, говорять лаконічне «тому що» - ніякого проєкту ніхто не показує;

5) ніхто не говорить про будь-які скорочення чисельності працівників культурної галузі нашої громади чи закриття творчих гуртків. Депутати Бердичівської міської ради високо цінують наших талановитих артистів, їх волонтерську діяльність та внесок у майбутню перемогу України. Ви чекали на нову систему протипожежного оповіщення десятки років, і ми просимо Вас почекати ще трохи. Відкинувши емоції та ті накручування, які дозволяють собі зараз бердичівські чиновники та інші особи (які до речі, неодноразово писали, що в Бердичеві немає галузі культури і всіх працівників ДК потрібно скоротити, замінивши приватними фірмами) по відношенню до депутатського корпусу. Обіцяю, ми повернемося до цього питання. Особливо коли будемо впевнені, що усі кошти будуть витрачені за призначенням.

Зараз дивлячись на те, як від депутатів намагаються приховати реальний фінансовий стан міста та таємно виділяють кошти на незрозумілі для нас речі, як з комунальних підприємств зникає техніка (ЖЕК №7 десь «втратив» трактора) та як міська влада стає фігурантом «паливних» скандалів, віри у те, що всі процеси в Бердичеві будуть проходити чесно та прозоро я, на жаль, не маю...

Асоціація Незалежні регіональні видавці України
New Democracy Fund
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Відео

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

bazar 800

  • asenposlugi1
  • pamyat
  • kilimi200 100

Світ гардин у Бердичеві

Англійська мова онлайн

Робота в Бердичеві

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.