П'ятниця, 30 Вересня

Єврейською молитвою в Бердичеві вшанували пам’ять тисяч загиблих. ФОТО. ВІДЕО.

15 вер. 2022 Олександр Доманський

Похмурий дощовий осінній ранок не завадив бердичівлянам зібратися 15 вересня на історичному місці, щоб вшанувати пам’ять тих, кого було убито за «не ту» національність. А «не тією» нацією в часи гітлерівського терору вважали євреїв. Діти, жінки, люди похилого віку, чоловіки – страшна рука катів режиму не спинялась ні перед ким. Обірвані життя, зруйновані долі, гоніння, переховування були в ті часи страшною реальністю ні в чому не винних людей.

Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya

Геноцид єврейського народу є чорною сторінкою історії і нині особливим болем відгукується в наших серцях. Повномасштабна війна, розв’язана росією, теж є геноцидом, але уже українського народу. Знову земля плаче від братських могил, у які лягли ті, кому належало жити, кохати, виховувати дітей, будувати Україну... Про це говорили присутні на зібранні, серед яких представники місцевої та районної влад, працівники обох апаратів, мешканці міста і, звичайно, євреї – нащадки тих, хто не пережив Голокост і чиїм рідним вдалося врятуватися.

Під час окупації було убито чверть населення нашого міста. За 2,5 у Бердичеві знищили 38,5 тисяч осіб, майже 30 тисяч з яких – євреї. Бердичівська трагедія вересня 1941 року – це перший масовий геноцид єврейського населення, здійснений Гітлером у Європі та Радянському Союзі.

Багатьох, кого не знищили нацисти, переховували у своїх домівках жителі Бердичева – представники різних національностей. Іноді – ціною власного життя. Однак бажання допомогти іншим не зупиняла навіть смерть. Нині цих людей називають «Праведниками народів світу»: на їх честь в Єрусалимі на Алеї праведників світу висаджено чимало дерев.

Біля меморіального комплексу говорили про минуле і сучасне. Представники єврейської громади Бердичева наголошували, що їх у місті лишилось зовсім небагато, молоді взагалі майже немає. Це, звісно, сумно, але ці неймовірні люди, які мають таку страшну болючу історію, наділені ще й особливим оптимізмом, тому навіть про це говорили з гумором і надією на краще.

Після того, як усі слова було сказано, до підніжжя пам’ятника учасники заходу поклали квіти. Вони обов’язково прийдуть сюди знову у цей же день за рік, а проходячи повз щодня обов’язково схилять голову у пам’ять про жертв Голокосту. А ще – традиційно, сьогодні всі присутні відвідають усі місця масових розстрілів євреїв у Бердичівському районі, як це роблять щороку.

golokost1

golokost2

golokost3

golokost4

golokost5

golokost6

golokost7

golokost8

 

Асоціація Незалежні регіональні видавці України
New Democracy Fund
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Відео

bazar 800

  • asenposlugi1
  • pamyat
  • kilimi200 100
РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.