|
|
Незабаром – Різдвяно-новорічні свята. Кожна українська родина зустрічає їх по-своєму. І дотримується певних багаторічних традицій, які нерідко набувають нового звучання. Добрий звичай – цікаві та милі подарунки. Зроблені своїми руками, напевно, – найкращі й особливо запам’ятаються. Адже в них – любов і турбота, творчість та фантазія дарувальників.
Ми не вперше на майстер-класах Лариси Кравченко. Жінка родом із Сумщини понад 30 років проживає в Бердичеві. Закохана у флористичний живопис, вона творить дивовижні картини в техніці ошибана, «малюючи» засушеними пелюстками квітів, травинками, листям дерев та пухом… Шанувальники давнього мистецтва милувалися її творами на виставках у Києві, Житомирі, Бердичеві та Хмільнику. Тим, кого Лариса Миколаївна навчала тонкощам пресованої флористики, поталанило…
Чотирнадцятого грудня на захоплюючому занятті з майстринею зустрілися юні бердичівляни і гості міста та їх батьки. Для них – це перше знайомство зі стародавнім мистецтвом oshibana, що прийшло до нас із далекої Японії. Українські флористи привнесли в нього самобутність і національний колорит. «Ошибана була покликана зберегти красу природи, шановану в самурайській філософії, – розповіла Лариса Кравченко. – Це мистецтво, яке потрібно творити з любов’ю. А збирати рослини можна всюди: в лісі чи полі, на околиці або в оранжереї і навіть на власному підвіконні». Талановита бердичівлянка запропонувала спробувати зробити унікальний подарунок ручної роботи – новорічну листівку, де кожний елемент з особливою ретельністю та обережністю потрібно розмістити на своєму місці. І заворожуюче дійство почалося… Створювати аплікацію з природних матеріалів – копітка справа, яка потребує акуратності, терпіння та посидючості. Лариса Миколаївна давала поради, як сушити рослини та які потрібні інструменти й клей: «Сюжетні картини краще виконувати за попередньо нанесеним олівцями ескізом. Крокуватимемо від найпростішого до складного…» Учасники відкривали для себе особливості різного листя. Виявляється, білий колір дозволяють передати срібляста тополя, малина, плакуча верба, чорнобильник (полин звичайний), а ще деякі пряні трави і дубовий мох… Дізналися й про цинерарію – справжню знахідку для любителів квіткового господарства. З її різьбленого листя формували ялинкові лапки. Сяючі світлом вікна будиночків – зі шматочків жовтих пелюсток рудбекії…
|
|
Маленька творча родина, затамувавши подих, накладала на картон листочки, мох і трави. Уява та ювелірна точність учасників майстер-класу перетворювали їх на будиночок, снігові кучугури, дерева й кущики. Дорослі раділи, наче діти. За допомогою фарб природи передавали красу зимового пейзажу 9-річна Каміла Безрукова та її дідусь Анаталій Туктен. «Треба бути уважними й зосередженими, – прошепотіла дівчинка, – дуже тонка робота…» Братам Галишкіним допомагала мама – Лідія Володимирівна. Старший Артем відгукнувся: «Класно створювати композицію рослинами!» Маленький непосида Павло не міг всидіти на місці. Але свій шедевр завершив у тандемі з мамою. Саме їй хлопці збираються подарувати новорічні листівки.
Завершальні штрихи – сніжинки з листя тополі та золотаве небесне світило. І вийшов пейзаж «Ніч яка місячна…» Невипадково ошибану називають піснею сухих квітів, які наповнені живою енергією природи.
І хоч листівки юні автори та їх батьки створювали за зразком, кожна – своєрідна і набула особливого звучання. А розглядати такі картини можна годинами…
