Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
|
|
Творчий тандем співробітників Музею історії міста Бердичева та обдарувань ПТУ № 4 подарував шанувальникам народного пісенного мистецтва годину теплого спілкування у дружньому колі. «Українська пісня єднає, згуртовує і підтримує, вона зміцнює бойовий дух наших воїнів-захисників та надихає на перемогу», – запросила поринути у простір щирих емоцій науковий співробітник Лариса Коломієць. Ведучі програми, учасники гуртка декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва «Світ краси» ПТУ № 4 Вікторія Параваєнко і Вадим Марківський вели зі слухачами розмову про пісню, яка «пахне синіми льонами, запашними чорнобривцями й материнськими теплими долонями», яка є історією минувшини та окрасою нашого буття, розправляє крила в майбутнє і звучить на весь світ. Пісня – Божий дар і духовний скарб нашого народу.
Українським попурі потішив ансамбль пісні «Бердичі» МПК ім. Шабельника О. А. Присутні не встояли перед артистизмом та емоційністю виконавців і взялися підспівувати: «Ой чий то кінь стоїть», «Ой у полі криниченька», «Ой на горі два дубки»… У народних піснях – радість і смуток, мрії та сподівання, вони веселять і лікують, заспокоюють та загартовують…
Керівник гуртка декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва «Світ краси» ПТУ № 4 Оксана Гусар згадувала родинні історії та пісні її бабусь, що передавалися з покоління в покоління: «Ой піду я на долину» та «Поза лісом зелененьким». Учасники зустрічі приєднувались, і линули улюблені пісні, які й досі звучать у сім’ях: «Ой у вишневому саду», «Ой не світи, місяченьку», «Ой там, на товчку, на базарі». Таких, які починаються із вигука «Ой», бердичівляни знають чимало. І поки не переспівали, не зупинилися.
Ніжні мелодійні колискові почули в залі від юної Юліі Іщенко, вихованки музичної школи Єлизавети Лозової та солісток зразкового ансамблю фольклорного співу «Вінець» ЦПО ім. О. Разумкова, випуск ниць Центру Марії Онофрійчук та Анни Волотовської. Колискова… Перша пісня в житті дитини, ласкава посмішка неньки, оберіг, який захищає, мудрість та знання роду…
Під час війни з новою силою спалахують патріотичні пісні. У дні повномасштабного російського вторгнення «Червона калина» стала символом спротиву українського народу та героїчної боротьби проти ворога. Її співають діти й дорослі, вона підкорила світ… «Ой у лузі червона калина», «Гей, соколи!», «Гей ви, браття козаченьки» – пісні волі та нескореності духу.
|
|
«Доки сонце сяє, слава не вмирає, слава українського народу…»
Майже рік, як триває війна. Постріли, вибухи, руйнування, втрати і біль… Усі присутні в залі у жалобі схилили голови, вшановуючи пам’ять загиблих воїнів-захисників хвилиною мовчання… Герої не вмирають… Вони в серцях і пам’яті народу…
Україна вистоїть, переможе. І зацвіте калина, і в чистому небі заграє сонце, містами й селами лунатимуть пісні, в яких – українська душа, віра, надія та любов.
