Про це говорили на засіданні постійної депутатської комісії з питань бюджету при обговоренні Комплексної цільової програми розвитку галузі культури.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Ще в минулому році депутати давали завдання керівникам галузі знайти шляхи економії та зменшити витрати, і ось на цьому засіданні їх проінформували про результати.
На цей рік зменшуються витрати на МПК на 580 тисяч гривень, на бібліотечну систему – на 300 тисяч (за рахунок закриття філій на Загребеллі та по вул. Толстого, 20), в музеї на 316 тисяч (за рахунок скорочення сторожів через встановлення сигналізації) та в музичній школі за рахунок скорочення 0,5 ставки бібліотекаря та 0,5 ставки настройщика інструментів. Загалом економія по галузі складе більше одного мільйона в рік.
Вчора я завітав до однієї з бібліотечних філій, яку планується закрити. Вона розташована в колишньому гуртожитку швейної фабрики по вулиці Толстого, 20. Після 17 години я й не сильно сподівався, що там когось застану, тому щиро здивувався, побачивши, що на першому поверсі будівлі світяться вікна, за якими видно стелажі з книгами.
Як пройти до бібліотеки спитав в продавщиці продовольчого магазину, вікна якого були поруч з вікнами бібліотеки, але у відповідь отримав щире здивування: «А що, тут є бібліотека?». До неї, виявляється, треба було пройти через під’їзд з кодовим замком, і якби не посильні з військкомату, яким теж потрібно було зайти до нього, то в бібліотеку я може б й не потрапив.
Але, дійсно, тут було відкрито, світло і тепло, і бібліотекарка на своєму робочому місці. Вона розповіла, що розмови про закриття цієї філії ходили вже дуже давно, але поки що про остаточне рішення її не попереджали. До бібліотеки за книжками ходить мало дітей, зате значно більше приходить на майстер-класи, які вона періодично організовує. Дивно те, що з великої дев’ятиповерхової будівлі сюди приходить мало дітей, більше ходять ті, які живуть порівняно далеко.
Сучасні книжки тут є, але їх дуже мало, порівняно з радянськими енциклопедіями та художніми книжками, якими заставлені всі стелажі. Жінка розповіла, що бібліотекарем тут працює більше двадцяти років, має вже пенсійний вік, тож якщо вже прийде час Х, то, зрозуміло, перечити цьому не зможе і не буде.
Чи зможе на цьому місці постати щось нове і корисне? Це вже буде темою наступних публікацій.