
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
|
У вчительській Бердичівської художньої школи привертає увагу гобелен з імітацією пейзажу. Дивлячись на нього, відчуваєш тепло сонячного дня. Невелика виткана картина – своєрідне віконце в літо… Автор роботи – директор мистецького навчального закладу Ірина Ніколайчук, учасниця майстер-класу з ткацтва від Анни Івченко. В інших маленьких гобеленах – втілення творчих задумів і мрій дітей…
Осягнення таємниць мистецтва, закарбованого народом…
У кімнаті – тиша та спокій. У довірчій обстановці, схожій на зустріч із подругами, учні та викладачі художньої школи, слухаючи неспішну розповідь знаної житомирської мисткині Анни Івченко, власноруч створювали декоративний пейзаж. Майстриня завітала з цілою валізою всіляких ниток різного кольору та фактури, з домотканими у клубках та вовною кардочесаною. На столах – дерев’яні рамки, ножиці й папір для ескізів. Із придбанням матеріалів допомогли меценати.
Ткацтво – зігріте теплом рук мистецтво, яке має багатовікову історію і давні традиції, що передаються з покоління в покоління. Анна Івченко вела розмову про один із традиційних видів творчості на Україні, невід’ємну частину сучасної культури нашого народу, який зберіг це мистецтво і проніс через століття, збагачуючи та примножуючи. Обдарована майстриня розповідала про виготовлення ліжників, килимів і гобеленів. Повідомила, що в одному творі можуть співіснувати щільне та ажурне переплетення, використовуватися тонкі й товсті нитки, що створює різноманітну поверхню. У своїх роботах вона втілює цікаві ідеї, наповнює їх власними уявленнями про навколишній світ та красу природи, вплітаючи думки, почуття і сподівання.
Нитки ніби пов'язують минуле, теперішнє та майбутнє, пояснювала Анна Михайлівна: «Життя – наче нитка, яку тче богиня Доля…»
Спочатку – ескіз на папері, який встановлюється на рамку за нитками основи. А потім починається творення чарівництва, яке вимагає терпіння, зосередженості та акуратності, хоча на перший погляд ткацька техніка здається нескладною. Ритмічні, несвідомо граціозні рухи рук, протягування ниток, поради майстрині – процес захопив учнів художньої школи. Анна Івченко надихала і щедро ділилася своєю майстерністю з вихованцями закладу. Повільно вимальовувалися візерунки та образи, ось останній вузлик – і гобелени готові. У сюжетах вгадувалися танцюючі хмаринки в небесній блакиті, квітучі галявини, чайки над морським простором… Дві дівчини по-доброму здивували майстриню несподіваним рішенням виткати ляльку-мотанку. Готові гобелени перевершили всі очікування! «За свою практику ще не бачила такого», – схвально відгукнулася Анна Михайлівна.
|
Емоції переповнювали! Наприкінці зустрічі кожний сфотографувався з гостею. А вона подарувала художній школі великий гобелен, створений власноруч, – на добру пам’ять… Таку красу не тільки бачиш – торкаєшся і відчуваєш світлу енергетику. Свої маленькі творчі роботи учасники майстер-класу понесли додому. Вони прикрасять оселі і зроблять їх затишнішими. Можливо, почавши з міні-гобеленів, хтось у майбутньому стане майстром і буде дарувати людям рукотворні дива. Ткацтво нині відроджується. Мріється, щоб багатство народного мистецтва квітувало всією красою.
Вікторія Кучерява
Фото Анастасії Яковенко,
учениці Бердичівської художньої школи