Митці-хмельничани у Бердичеві. Фото. — РІО Бердичів

Вівторок, 23 Квітня

  • buhoblik800
  • TehnoMayster remont800

Митці-хмельничани у Бердичеві. Фото.

25 трав. 2011 Олесь Коляда

alt

Нещодавно в нашому місті, в приміщенні Бердичівського педагогічного коледжу відбулася вистава «Мазепа» Хмельницького моно театру «Кут».Поскільки цей театр завітав у Бердичів вперше, я із задоволенням розповім шанувальникам театрального мистецтва, мешканцям нашого краю про цю подію.

Але спочатку невеличка передмова… На сторінках місцевої преси ви знайомитесь з моїми публікаціями, у яких я торкаюся моїх улюблених тем – це насамперед музика, пісня, спорт, відомі постаті нашої Житомирщини… А цього разу для того, щоб написати цей матеріал, прийшлося посидіти в бібліотеці, перегорнути не одну сторінку, щоб не дай Бог помилитись хоч на краплину. Тому, що мова піде про одного із найвідоміших в Європі й Америці українців, про гетьмана Івана Мазепу.

Асенизатор

Іван Мазепа був гетьманом України впродовж двадцяти двох років (1687-1708р.). Цей період характеризується економічним піднесенням країни, стабілізацією соціальної ситуації, розвитком церковно-релігійного життя та культури. На початку свого гетьманування І.Мазепа налагодив відносини з російськими царедворцями, що врятувало Україну від Московії у 1689 році, підтримував стійки зв’язки з монархічними дворами Європи, провадив зовнішньополітичну діяльність, спрямовану на зміцнення позиції України в світі. Всіляко сприяв розбудові України, розвиткові її економіки й торгівлі, а також активно захищав інтереси простих козаків. На початку XVIIIстоліття І.Мазепа намагався вийти з-під протекторату Московської держави й утворити на українських землях незалежну козацьку державу. І.Мазепа постійно опікувався навчальними закладами, фінансував їх будівництво. За ініціативи гетьмана було видано твори багатьох письменників. Іван Степанович Мазепа залишив яскравий слід в історії України як меценат. Його коштом збудовано, реставровано та оздоблено Києво-Печерську Лавру, численні монастирі, кафедральні собори… і сьогодні, я переконаний, український народ повинен розуміти, що Іван Мазепа дійсно один із найвідоміших українців усіх часів. Тому мабуть йому і присвятили свої твори, гравюри, полотна художників історико-легендарного змісту, поетичні та прозові твори у тому числі світових геніїв-мислителів Д-Н-Г. Байрона, В. Гюго, О.Пушкіна, а також музичні інструментальні та оперні шедеври П.Чайковського, Ф.Ліста, С.Рахманінова та багатьох інших композиторів, митців.

На мою думку це і дає підставу назвати видатного українця Івана Мазепу – будівничий Української Держави.

Ось тепер Вам стало зрозумілим яку складну і водночас потрібну історичну тему підняли автори сценарію вистави «Мазепа»: Богдан Мельничук (заслужений діяч мистецтв України, член Національних спілок письменників і журналістів України, автор більше сорока художніх і краєзнавчих книжок. Вистави за його п’єсами поставлені у шести театрах України) та Ярослав Мельничук (член Національної спілки журналістів України, імпресаріо, продюсер, він же – автор ідеї, режисер-постановник, за цю роботу відзначений дипломом лауреата регіонального конкурсу «Людина року - 2009»).

Спектакль «Мазепа» реабілітує добре ім’я гетьмана українського козацтва. Це – історія про кохання Івана Степановича і Мотрі, сповідь сімдесятилітнього державника перед матір’ю і нащадками, роздуми патріота, що актуальні і сьогодні, про будову сильної, незалежної Країни європейського типу. Вистава стала своєрідним уроком історії, національної свідомості та патріотизму. Вона зібрала численні вдячні відгуки істориків та мовників.

У ролі Івана Мазепи – Заслужений артист України – Володимир Смотритель. Випускник театрального інституту імені Карпенка-Карого(факультет драми і кіно).

У 1992 році Володимир Смотритель створив у Хмельницькому єдиний в Україні моно театр «Кут», тобто театр одного актора, який без перебільшення став своєрідною візитівкою не лише обласного центру, а й усієї театральної України. Йому аплодували справжні поціновувачі драматичного мистецтва України, Європи, Азії. Яскраве свідчення цьому – численні дипломи та призи міжнародних фестивалів моно мистецтв у Туреччині, Македонії, Косово. Володимир Смотритель започаткував Всеукраїнський фестиваль моно мистецтв «Розкуття» і ось уже п’ятнадцять років цей фестиваль відкриває глядачам нові імена у моно мистецтві нашої країни.

Сам Володимир – лауреат численних всеукраїнських  та міжнародних театральних фестивалів, конкурсів гумору та сатири на кубок Аркадія Райкіна «Море сміху» та імені Андрія Сови, знаний бард. У його творчому доробку – два сольних диски авторської пісні. До речі, мені приємно, згадати, що аранжування до всіх його пісень з аудіо альбому «Ми не блудні сини» я зробив ще у 2005 році і з тих пір ми підтримуємо дружні та творчі стосунки. У той рік я допоміг йому і в підготовці до Всеукраїнського фестивалю «Боромля», на якому він вкотре став лауреатом. Разом з талановитим Володимиром Смотрителем мені неодноразово пощастило брати участь у різних фестивалях, концертах, презентаціях. Саме завдяки Володимиру я неодноразово брав участь у фестивалі «Розкуття», за що я йому вдячний. Що стосується вистави «Мазепа», то скажу коротко і зрозуміло: Я йому повірив, як і всі присутні глядачі. Зал аплодував йому стоячи. Тому мої слова будуть зайвими. Після вистави я мав сердечну бесіду з усіма учасниками цієї незабутньої зустрічі у якій зокрема сказав Ярослав Мельничук: «Це справжня історія, справжні листи Мазепи, його думки, всі матеріали мають документальну, історичну основу, у тому числі і прізвища… Ми грали цю виставу у Тернопільському медичному університеті, звичайно були присутні і викладачі, професори, доктора наук, які після цієї вистави висловили свою думку «Що про Мазепу можна сказати нового?.. Ця вистава – справжнісінька історична правда і зіграли її без жодного слова брехні, без ніяких прикрас». Хто – хто а ці поважні як за віком так і за авторитетом люди мають величезний вплив на аудиторію і якщо щось було б не так, то всі шістсот глядачів одразу встали б і пішли із залу. Такі вони західні Українці… Але підходять до нас ці професори та й кажуть «Де той автор, де той Смотритель… У виставі ми не знайшли жадного не правдивого слова, жодного історичного факту, який би був фальшивим, історія дотримана вірно».

Погодьтесь така висока оцінка від істориків, професорів, які у цій справі мають поглибленні знання – багато коштує.

До речі, у сценарії використанні оригінальні твори Івана Мазепи, історичні документи, уривки з «Історії Русів», а також із праць Ілька Борщака та Рене Мартеля, сучасних дослідників Дениса Журавльова, Бориса Крупницького, Сергія Павленка, Тетяни Таїрової-Яковлевої, а також прозвучала пісня на вірші Івана Мазепи музику до якої написав сам Володимир Смотритель. Це справжній автентичний твір.

Запитав я у Ярослава чи були «проблеми» після завершення роботи над виставою з нашою владою?.. – «Наші можновладці взагалі в театр не ходять, як це  не дивно.

Якщо згадати стару, радянську Владу, коли йшов «Перший» на всі прем’єри і за ним йшли і обком і місто…

То сьогодні Народних депутатів, керівництва в залі не побачиш, але приходять ті, хто по-справжньому вболіває та хвилюється за нашу неньку – Україну, ті кому ця тема дорога і хто хоче почути… і звичайно продовжуючи розмову про глядача, зокрема про бердичівлян, скажу що Ваш глядач фантастичний, такого вдячного глядача зустрінеш не часто… знову ж таки мабудь мова піде про генне, до того ж гарне виховання як зі сторони батьків, так і зі сторони цього навчального закладу. Я впевнений, що наша зустріч була не останньою, наша співпраця буде тривати і надалі в цьому напрямку ми вже маємо плани і надії на подальші зустрічі». На завершення Ярослав сказав, що в театр треба ходити як і в церкву, з відкритою душею. «Іти, щоб збагатитися і набратися свіжої енергії. Скажіть і як з цим не погодитись?.. Якраз підійшов і сам Володимир Смотритель, який підтримав нашу розмову. Звісно він почав розповідати про нашу давню дружбу та співпрацю, але я увімкнув свій диктофон трошки далі: «Приємно відмітити, що є попередня домовленість з керівництвом цього навчального закладу про відкриття філіалу театру «Кут», це дуже важливий крок, щоб можна було періодично приїжджати у Бердичів і привозити ту чи іншу моно виставу, а також практично допомагати вашому місцевому театру «Берегиня», організовувати та проводити майстер-класи  по сцен-мові, по сцен-руху. Це дуже важливий момент. У майбутньому планую приїхати зі своєю новою пісенною програмою під назвою «Не промовчи» на вірші подільських поетів Миколи Балеми, Броніслава Гарищука, Ігоря Байдака, Йосипа Осецького: Павла Гірника, який у 2009 році став Лауреатом Шевченківської премії за поетичну філософську збірку. А ще хочу сказати, що ми досить часто працюємо для учнівської молоді і Ваш глядач був прекрасним, а зал - був один із найкращих. Взагалі і по акустиці і по сприйняттю, була прекрасна атмосфера. Здивувала також і оперативність організації нашої зустрічі, адже у цей же день у нас повинна бути іще одна вистава в столичному будинку актора. А який прийом був у Бердичеві, я грав і відчував, що іде співпереживання і такий вибух аплодисментів, коли всі встали… Розумієш, актору це завжди приємно, а саме головне, я відчув, що це було по-справжньому, не фальшиво, ця тема сподобалась і як відомо навколо цієї постаті крутиться багато різних розмов… І саме ця творча робота мені дуже дорога, вона не побудована на крайнощах, вона цінна тим, що тут розкрита просто людська подоба, людина – як така, її переживання…» Після закінчення вистави від імені всіх шанувальників театрального мистецтва, від бердичівлян теплі слова подяки сказала викладач Бердичівського педагогічного коледжу – Любарець Галина Георгіївна, які були адресовані всім учасникам цього прекрасного заходу, гостям нашого міста. А я в свою чергу побажав хмельничанам міцного здоров’я, гарного настрою і щасливої дороги в подальших гастрольних подорожах. До наступних зустрічей дорогі мої земляки на сторінках місцевої преси.

altalt

Відео

hlib

anoliya zb 800

tri vedmedi 800

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. МЮДа 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 2-15-73, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.