Саме таку назву носить дитячий клуб, який відтепер щосереди о 14.00 збиратиметься у Центральній міській бібліотеці. Сьогодні, 10 червня, відбулося його перше засідання.
Усіх, хто приходив до клубу, автоматично зараховували його учасниками. Вік значення не мав: до «Доброносиків» записувались як учні 7 класів, так і першокласники. Усі, хто приходив, приносили із собою цукерки. Їх кидали до «банку доброти», який охороняла барвиста жабка. До початку засідання клуб нараховував уже 18 дітей з різних шкіл міста.
Спершу учні поводилися трохи ніяково. Аби розрядити обстановку працівники бібліотеки, а, разом із тим, організатори клубу, вирішили в ігровій формі познайомити малечу між собою. Протягом хвилини школярі мали привітатися один з одним якомога більшу кількість разів. Після того, як діти набігалися, вони отримали нове завдання: стати в коло та по черзі, передаючи повітряну кульку, називати кожен своє ім’я. Більше того, на першу літеру імені потрібно було ще й вигадати ознаку, яка б характеризувала їх. Так скоро у залі бібліотеки з’явилися добрий Данилко, розумний Руслан, красива Катя, непосидюча Настя, ерудований Єгор та інші. Це дало можливість і дітям, і дорослим краще запам’ятати один одного та, нарешті, повністю розслабитися.
Згодом, коли дітки зайняли свої місця, їм розповіли про те, що сьогодні у «Доброносиків» є гарний привід для святкування. Це – день друзів, який відзначався переддень, 9 червня. У зв’язку із цим перше засідання клубу вирішили провести як свято доброти і дружби. Усе, про що говорили у цей день, стосувалося цих двох понять.
Дітям було запропоновано переглянути цікавий коротенький мультик про дружбу, після якого кожен міг висловити свою думку з приводу побаченого. І таких обговорень до завершення зібрання було ще дуже багато.
Також діти могли проявити свої вміння малювати, читати, фантазувати. Зала гула дитячим сміхом, коли школярі представляли загалу попередньо намальованих своєю командою уявних друзів. Чого тільки не навигадували хлопці та дівчата! І самих уявних друзів намалювали якимись майже нереальними, і риси характеру у них не стандартні, як, наприклад, розкидає цукерки і гроші або має свого уявного друга.
Словом, фантазували як могли і скільки могли. У цьому дітей ніхто не обмежував.
Так крок за кроком учасники не лише роззнайомилися, а й навчилися працювати в команді, підтримувати один одного та разом веселитися.
Такі зустрічі тепер вони матимуть щотижня, тож не виключено, що протягом літа усі вони стануть добрими друзями, які радо проводитимуть свій вільний час разом не лише у стінах клубу, а й за його межами.