|
|
Перше засідання школи екскурсоводів пройшло в центральній міській бібліотеці у суботу, 21 січня, та мало назву такого собі проекту «Літературні мандрівки». Це проект про літературних героїв, про яких, можливо, не зовсім ще знає молоде покоління, але, як зазначають працівники бібліотеки та краєзнавці, хочеться, щоб знали всі і були ознайомлені.
Головною темою цього засідання стала краєзнавча розвідка «Повернення Горенштейна в Бердичів». Наше місто про нього знає. Минулого року бердичівляни були глядачами та учасниками кінофестивалю імені Фрідріха Горенштейна, організатором якого стала режисер Алла Міщук. Старше покоління невпинно знайомиться з його творами, знаходить у них багато цікавого і відкриває для себе минуле нашого міста. Тепер же ж організатори школи екскурсоводів хочуть, щоб з творчістю письменника, пов’язаного життям та діяльністю з Бердичевом, дізналося більше і молоде покоління. Адже нині цього письменника багато хто читає, кілька його книг, що є в бібліотеці, майже завжди знаходяться «на руках» у бердичівлян.
Фрідріх Горенштейн тісно пов’язаний з нашим містом. Тут він жив і творив. Тут пройшла його юність і про це місто він з любов’ю писав у своїх творах. На зустріч, що проходила у бібліотеці, було запрошено кандидата медичних наук, члена спілки краєзнавців Володимира Сінчука, який повідав усім присутнім про свій «Шлях до Горенштейна». Краєзнавець розповів, як він вперше познайомився з творчістю цієї людини і захопився нею, про життя письменника, про його відношення до Бердичева, про його твори та книги, в яких представлений весь колорит нашого міста та єврейська культура, що того часу відігравала велику суспільну роль у нашому місті. На екрані були представлені фото письменника та його друзів, фото спектаклів та постанов його творів акторськими трупами у Франції та Санкт-Петербурзі.
Володимир Сінчук, аналізуючи твори Фрідріха Горенштейна, співставляє його з Федором Достоєвським. Він зазначає, що цей талановитий письменник у свій час заслуговував на Нобелівську премію, бо був дуже талановитим. Його твори читав президент Франції, він відомий навіть в Німеччині. Бердичівський краєзнавець має ідею, яку хотів би з допомогою бердичівлян втілити у реальність. Це ідея постановки першої п’єси українською мовою, що носитиме однойменну назву твору Фрідріха Горенштейна «Бердичев». І найголовнішим бажанням є те, щоб цю п’єсу першою показали у новому відреставрованому бердичівському театрі. Володимир Сінчук впевнений, що вона матиме успіх і буде цікавою для глядачів, бо це п’єса про місто, де ми живемо.
Дана ідея заручилася підтримкою однодумців краєзнавця, його товаришів та колег, працівників бібліотеки, молоді та багатьох бердичівлян, знайомих з творчістю письменника. А ще одним великим бажанням поціновувачів творчості Фрідріха Горенштейна є відкриття дошки на фасаді будинку в Бердичеві по вулиці Театральній, де жив відомий письменник. Вони та усі бажаючі збирають підписи, аби отримати від міської влади дозвіл втілити цю ідею в реальність.
|
|
Про цей будинок, де жив письменник, знає і розповіла усім присутнім на заході і член Національної спілки журналістів України Ольга Протасевич. ЇЇ дитинство пройшло у цьому будинку. З самим Фрідріхом Горенштейном жінка не знайома особисто, пам’ятає лише його сестер, котрі забрали свого часу до себе жити осиротілого хлопчика, що згодом став відомим письменником.
Читаючи тори талановитого митця, Ольга Протасевич відкрила для себе багато цікавого та поринула у світ свого дитинства, настільки правильно списані з реальних людей персонажі його книг. І вона, і бердичівські краєзнавці, і просто усі, хто цікавиться та з захопленням читає ці твори про Бердичів, про його колорит тих часів і людей, які в ньому жили, переконані, що це все потрібно не лише зберігати, а й передавати з покоління в покоління. Кожен з них хоче і намагається докласти усіх зусиль для того, аби познайомити і містян, і гостей міста з життям та творчістю цього письменника, познайомити з тим Бердичевом, яким його бачив Фрідріх Горенштейн, та зберегти пам’ять про нього, створюючи ще одну сторінку історії міста чотирьох культур і передаючи її майбутньому поколінню.
