Дружина першого в Бердичеві хворого на коронавірус розповіла правду — РІО Бердичів

Вівторок, 2 Червня

  • Бердичівський Базар

Дружина першого в Бердичеві хворого на коронавірус розповіла правду

27 бер. 2020 Олександр Доманський

Сьогодні в актовій залі Бердичівського міськвиконкому відбулось чергове засідання комісії з ТЕБ та НС. Приводом для нього стала інформація, що надійшла напередодні ввечері до міської лікарні, про підтвердження зараження коронавірусом бердичівлянина, який нині находиться в інфекційному відділенні.

Саме з розгляду цієї ситуації і розпочалося засідання комісії. Доповідали про ситуацію головний лікар ЦМЛ та начальник міського відділу поліції. Вони розповіли, що встановлено 7 осіб, які контактували з хворим, в тому числі кілька медичних працівників, які нині знаходяться на самоізоляції. Хоча члени комісії робили припущення, що хворий розповів не про всіх контактних осіб і може приховувати іншу інформацію. Говорили багато про відповідальність людей, які не повинні нічого приховувати, щоб дати можливість виявити потенційних носіїв вірусу, про те, що ЗМІ та сусіди мають розповідати про тих, хто може бути в зоні ризику. А міський голова розпитував, яка ж відповідальність загрожує тим хворим, які не хочуть розповідати про свої контакти і чи можуть посадові особи оголошувати персональні дані хворих.


Я теж взяв участь в дискусії і нагадав, що в законодавстві, яке регулює діяльність ЗМІ, є непрямі норми про те, що право громадськості на отримання інформації в певних випадках може перевищувати право на захист персональних даних особи. Але на засіданні комісії все ж не стали називати прізвища хворого та інших його даних.


Та вже через кілька годин після того, як деякі ЗМІ вже опублікували в інтернеті репортаж із засідання, до нашої редакції звернулась особисто дружина бердичівлянина, у якого діагностували коронавірус.
Вона обурювалась підозрами, які висловлюви щодо її чоловіка, та виявила бажання розповісти, як же все було насправді. Не стільки, щоб вигородити рідну людину, скільки для того, щоб інші люди знали правду і могли підготуватись до неї.


Дійсно, її чоловік 16 березня, в понеділок, повіз одну пасажирку в аеропорт Бориспіль. Там він всього лиш 9 хвилин був на стоянці, про що є касовий чек, а за цей час допоміг занести валізи до будівлі терміналу. На той час ще не було ніяких заборон, лише деякі відвідувачі аеровокзалу були в масках, літаки прибували і відбували за розкладом, тож людей там було дуже багато.


В середу у неї і в сина була температура 37,2, в чоловіка - 37,5, але він ще й покашлював. В четвер він звернувся до сімейного лікаря телефоном. Лікарка вимагала розповісти про свої контакти та лякала кримінальною відповідальністю. Чоловік розповів відразу ж, що їздив у понеділок в аеропорт, а в вівторок відвідував центральний ринок та кілька магазинів.


Після цього лікарка сказала, що порадиться з керівництвом і перетелефонує. Цього дзвінка чекали від одинадцятої ранку, і вже близько сьомої вечора чоловік знову передзвонив їй. Телефоном лікар призначила лікування, просила контролювати температуру та повідомляти її телефоном про стан. В суботу і неділю ніякого погіршення не було, температуру збивали таблетками парацетамолу, самопочуття було нормальним.
В понеділок, 23 березня, чоловік все-таки пішов на прийом до центру ПМСД. Знову, за твердженням жінки, розповів про обставини та попросив, щоб направили на рентген. Після рентгену його направили в інфекційне відділення, де заввідділенням дала список ліків та відправила його в аптеку, а потім - додому за постіллю. Через ці походи через пів міста стан чоловіка значно погіршився.


У відділенні в його палату поклали ще одного пацієнта. Після того, як хворий розповів своєму сусіду, що в нього може бути новий вірус, дружина домоглась того, щоб їх розділили. І вже тоді чоловіка помістили в спеціальний інфекційний бокс, про готовність яких доповідали на всіх нарадах. Води там не було, каналізація була забита, тож сантехнік прийшов її справляти вже тоді, коли там був підозрюваний на коронавірус пацієнт.
Самій дружині хворого, сину і тещі лікарі сказали бути вдома на самоізоляції. Але як пояснити на роботі про те, чому вона не виходить, не сказали, мовляв, лікарняний виписувати в такому разі не прийнято. Не розуміє вона і те, як тепер годувати чоловіка і за чий рахунок йому будуть купляти недешеві антибіотики, якщо вона не має права нікуди виходити.


Та найбільше обурили її все ж звинувачення про те, що вони з чоловіком приховували обставини хвороби. Адже вони діяли точно так, як радять з екранів телевізора, по телефону зв’язувались з сімейним лікаря, і надалі слідували всім вказівкам інших лікарів.
І коли вже жінка в середу прийшла на прийом до лікаря, то була в масках і рукавичках, а лікар приймала у повному захисному комбінезоні, тобто бердичівлянка нічого не приховувала і лікарі все це теж розуміли, їй відкрили лікарняний.


На комісії ще говорили, що не знають, де знаходився автомобіль, яким чоловік їздив до Борисполя. На рахунок цього жінка розповіла, що в той час, коли із санстанції приїздили дезінфікувати їхнє житло, автомобіль стояв у дворі, але про нього ніхто не питав.


Ну, і наостанок жінка особисто звертається до усіх бердичівлян (пряму мову друкуємо):


"Я хочу звернутися до всіх бердичівляни з проханням бути дуже обачними і дотримуватися всіх норм карантину. Бо якщо в нашу лікарню почнуть потрапляти інші пацієнти, то, повірте, про окремий бокс і апарат з киснем вони можуть тільки мріяти. І, дай Боже, щоб їх було кому лікувати, бо на сьогодні персонал ні морально, ні технічно не готовий справитися з одним пацієнтом.

Не знаю, можливо не вони в цьому винні, а наша медична реформа, але ж якісь людські норми і професійні обов'язки ніхто не відміняв. І я не розумію, чому ніхто не говорить про відповідальність медиків? Таке враження, що існує тільки відповідальність пацієнта...

Я пишу це тому, що хочу, аби ви були хоч трохи обізнані. І кожен, хто зараз захоче кинути в нас камінь, нехай подумає, перш ніж це зробити. Нехай він хоч на мить поставить себе на наше місце.
Зараз, звісно, керівництво лікарні захищає своїх працівників і себе. Мабуть, вони бояться адміністративного чи кримінального покарання. Але вони не бояться кари Божої за те, що коять.

Бережіть себе і своїх рідних...".

Відео

На правах реклами

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 2-15-73, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.