Бунт бердичівських медиків — РІО Бердичів
  • Бердичівський Базар

Бунт бердичівських медиків

Стався минулої п’ятниці. Для захисту своїх прав бердичівські медики викликали київського блогера Антона Гуру, який відомий своїми епатажними відеострімами з різних лікарень України, і був автором відео репортажу з літака Мілан – Київ у розпал пандемії.


Ініціаторами запрошення стали медпрацівники відділення реанімації Бердичівської міської лікарні, а завідуюча цього відділення Ірина Тарахтелюк в прямому ефірі, який вів блогер на своїй сторінці у Фейсбук, розповіла про головні претензії медиків.


В основному зводились вони до матеріальних та фінансових проблем. Завідуюча розповіла, що лікарям та медпрацівникам, які брали участь у лікуванні хворих на коронавірус, не виплатили 300% надбавки до заробітної плати, як це проголошував Президент. Також медики не можуть прийняти умови страхування по договору, який уклала міська лікарня зі страховою компанією «Місто». За цим договором медику, який захворіє на COVID-19, мали б виплачувати всього 1 тисячу гривень, а, якщо помре, то 40 тисяч гривень.


І взагалі, медики жалілись, що в лікарні немає інформації про те, кому платили якісь гроші додаткові, а кому ні, кого визнали захворілим на роботі, а кого ні. Адже, завідуючій, яка особисто опікувалась першим хворим на COVID бердичівлянином ( у тому числі і пакувала його тіло в спеціальний мішок), у протоколі написали, що її хвороба не пов’язана з професійною діяльністю.


Медсестра з очного відділення теж нагадала про історію, яку ми описували раніше, коли саме її звинуватили у розповсюдженні хвороби серед медиків від чоловіка, який повернувся з Польщі. А насправді, чоловік був здоровий, а COVID вона отримала саме в лікарні.


Послухавши медиків, блогер вирушив до кабінету очільника лікарні Лариси Бабікової. Вона, як могла, розповіла гостю про ситуацію з виплатами додаткових коштів медикам, зі страхуванням, яке обирала не вона, а тендерний комітет згідно з результатами торгів на «Прозоро».


І, здається, нічого не віщувало особливих пригод, але Антон Гура вирішив піти ще й до міського голови, щоб і йому задати ці ж питання. А в Бердичеві просто так ні з того, ні з сього до міського голови потрапити рідко кому вдається, а, особливо, ще зараз, у час карантинних обмежень. Блогер у прямому ефірі оминув чергового на вулиці, постійно наголошуючи, що він журналіст, а перешкоджання журналістської діяльності є злочином.


Так само він дістався до приймальні, і навіть шарпнув двері до головного кабінету міста, де глядачі стріму змогли побачити, що мер таки був у кабінеті. Але поки секретар та керуюча справами дискутували (точніше сказати, сварились) з Антоном Гурою в тісній приймальні, міський голова через інші двері вийшов з кабінету, та й поїхав собі. Раніше він так зазвичай тікав від «міських божевільних» та інших надокучливих відвідувачів.


Потім блогера таки пустили до пустого кабінету, а він, лютуючись, що його обдурили, залишив в журналі відвідувань образливий напис. І всі ці походеньки, щедро приправлені розповідями про те, який він крутий, і знає особисто Радуцького (народного депутата), і що його дивляться і депутати, і прокурори, і поліцейські, у прямому ефірі дивились кілька сотень підписників, і одночасно писали десятки гнівних коментарів на адресу бердичівського начальства. А згодом у записі відео передивились ще тисячі глядачів, і рахунок коментарів пішов уже на сотні. Бердичівляни теж стали активно перемощувати ці записи, і вже на вечір п’ятниці цей блогерський наліт став топ-темою для обговорень в бердичівських групах.


За останні кілька місяців місцеві ЗМІ не раз і не два розповідали про ситуацію в міській лікарні, про непродумані рішення, які призвели до інфікування великої кількості як медиків, так і пацієнтів, але крім Ігоря Рибінського, який опублікував пост у Фейсбуку, ніхто з медиків нічого не хотів розповідати журналістам про внутрішню ситуацію. А тепер їм, напевно, добре допекло, що хтось отримує премії, а хтось не отримує нічого, потік «вдячних» пацієнтів зменшився в рази, тому й не змогли вони більше мовчати.


А спосіб свого протесту вони обрали, очевидно, виходячи з політичної ситуації. Адже зараз розпочалась передвиборча кампанія, і за законами жанру попередніх виборчих кампаній стало зрозуміло, що «відосики» набагато краще сприймаються невибагливою публікою, ніж таблиці з розрахунками. І якщо епатаж і хайп дозволили виграти президентські і парламентські вибори, то той, хто скористається цими ж прийомами зможе розраховувати і на перемогу в місцевих. У всякому разі, деякі претенденти на мерське крісло в Бердичеві вже почали робити саме так.

 фото з відеостріму

bunt2

bunt3

bunt4

bunt5

bunt6

 

Відео

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/
  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.