У Бердичеві наводять лад з ринком допомоги дітям з інвалідністю — РІО Бердичів

Субота, 31 Липня

У Бердичеві наводять лад з ринком допомоги дітям з інвалідністю

23 квіт. 2021 Олександр Доманський

Хоча, можливо, й назва статті «ріже вухо», але цю сферу цілком можна назвати ринком по аналогії з іншими ринками товарів і послуг, де є об’єкти, є суб’єкти і є гроші. Задіяно в ній багато як державних і комунальних, так і громадських і приватних установ та організацій.
За даними управління соцзахисту, в Бердичеві нараховується 446 дітей (з них 124 – до 6 років), батьки яких отримують державну соціальну допомогу в зв’язку з інвалідністю дітей. Розмір цієї допомоги варіюється від 1200 до 4800 грн в місяць, в залежності від ступеню хвороби та інших чинників, тобто близько 10 мільйонів гривень на рік.

Деякі діти мають відносно легкі нозології, які не потребують спеціальних процедур, ходять разом з іншими дітьми в дитсадок та школу, але деякі потребують серйозної реабілітації. І ось саме цією реабілітацією крім самих батьків в Бердичеві займались кілька організацій.

Одним з перших цією діяльністю ще більше двадцяти років тому почав займатись Тимофій Петрович Клим. Він створив громадську організацію «Промінчик» і завдяки її активній рекламі тричі обирався депутатом міської ради, отримував численну благодійну допомогу та часткове фінансування діяльності з міського бюджету.

Приблизно в 2010 році була створена аналогічна громадська організація «Насіння надії», якій теж щедро допомагали як міська влада, так і численні спонсори та благодійники. Фінансової звітності в повному обсязі громадські організації не оприлюднювали, тож і скільки грошей витратили на свою діяльність - невідомо. Відомо лише, що борги за комунальні послуги приміщення «Промінчика» нині становлять 116 тисяч гривень.

Для реабілітаційної діяльності була також створена комунальна установа «Центр реабілітації», яка спочатку була на балансі міської лікарні, а згодом стала самостійною. І раніше, і зараз ця установа розташовується за адресою вул. Лупова, 14. В її історії були різні часи, але з приходом до її керівництва Тетяни Осадчук, яка раніше працювала в «Насінні надії», тут багато змінилось на краще, і нині вона реально допомагає сотням дітей та їх батьків подолати багато негараздів.

Близько 150 дітей знаходяться на обліку в реабілітаційному центрі і кожні півроку 50 з них проходить курс реабілітації, який включає і лікувальні масажі, і індивідуальні заняття з логопедами, дефектологами та іншими спеціалістами. Цьогорічний бюджет установи становить 1,3 мільйона гривень, а останніми рішеннями міської ради розширено як перелік послуг центру, так і збільшено кількість посад для спеціалістів - тепер їх 27.

Раніше лише громадські організації надавали батькам дітей з інвалідністю таку послугу, як денний стаціонар, або, як її називали самі – дитсадок. Тобто батьки могли залишити своїх дітей на день під наглядом спеціалістів, які і памперси міняють, і покормлять з ложечки дитину, а самі могли іти на роботу чи вирішувати інші власні питання. З деяких батьків брали благодійні внески, але в основному ці послуги надавали на волонтерських засадах та за кошти благодійників.

Тепер ці ж самі послуги, в цих самих приміщеннях (по вул. Європейській, 106 та по вул. Руській, 18), де працювали громадські організації, надаватимуть ці ж люди, але вони тепер будуть оформлені офіційно в комунальній установі, де їм будуть платити заробітну плату і утримувати з неї податки.

Напевно, потрібно згадати і ще про одну громадську організацію з промовистою назвою «Благодійний фонд Онуфрієнко – діти», яка перед останніми виборами розвернула нечувану активність. На запитання, чи не пристала її громадська організація на пропозицію об’єднатись разом з іншими, від Наталії Онуфрієнко почув негативну відповідь. Вона розповіла, в них на обліку стоїть 115 батьків та 565 дітей різних категорій – від інвалідів до соціально незахищених. За оренду приміщення вони платять повну ціну, від міського бюджету не залежать, а дітей зараз не видно, бо карантин.

Але ця розповідь була б неповною, якби не згадати за ще одну установу, яка містить в своїй назві слово «Бердичівська», хоча й розташована в сусідніх Гришківцях. Установа ця змінила багато назв за свою більш ніж півсторічну історію, в народі відома як Гришковецький інтернат.

Під час спілкування в місті з людьми, причетними до дитячої реабілітації, я не міг зрозуміти їх рівень обізнаності про діяльність «Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради», так нині називається колишній інтернат, тому довелось їхати туди і на місці дізнаватись про їх «долю» в ринку, винесеному в заголовок статті.

Зараз тут навчається на денній та п’ятиденній формі навчання 81 дитина. З них – 47 сиріт, а в інших дітей є батьки. Вони й привозять сюди дітей або щодня, або ж по понеділках і дуже раді, що тут їхнім дітям забезпечують повноцінне навчання, харчування і реабілітацію. 112 осіб персоналу, з яких 50 педагогів, які пройшли спеціальне навчання для роботи з особливими дітьми.

Раніше в спецшколі було й дошкільне відділення, для якого обладнане спеціальне приміщення та наповнене всім необхідним приладдям та технічними засобами. Якщо я дивувався, скільки спеціальних іграшок та обладнання є в міському реабілітаційному центрі, то в Гришківцях всього цього ще набагато більше.

По суті, ці приміщення сьогодні вільні, бо декілька років тому, внаслідок нормативних перипетій з перейменуваннями закладу, було втрачено право учити дошкільнят, але зараз така можливість знову відновлюється. Тобто, сьогодні, без збільшення штату і, відповідно, коштів, в Бердичівській (Гришковецькій) спецшколі може навчатись і перебувати на денному або ж цілодобовому догляді дві групи дітей дошкільного віку кількістю до десяти чоловік в кожній.

Директор закладу в розмові з журналістом передавала запрошення для мам дітей з особливими потребами приїжджати до школи, подивитись на умови і не боятись доручати їх кваліфікованим та чуйним педагогам. «Напевно їх відлякує саме слово «інтернат», але ми давно відійшли від радянського значення цього слова», - запевнила керівник спецшколи. До речі, тут вже навчаються більше десяти бердичівлян, і половина з них раніше були вихованцями «Насіння надії».

Крім вищевказаних організацій долею особливих дітей займаються ще й міська служба у справах дітей, інклюзивно-ресурсний центр, спеціальні педагоги закладів освіти, лікарі-педіатри, та ще й в кожній ОТГ району створено свій ІРЦ та свої служби дітей. Всіх разом набереться ще більше сотні людей, які отримують зарплату, в тому числі - і за піклування про дітей з інвалідністю. Але в рамках однієї статті цю широку тему, звичайно ж, охопити неможливо, тож, якщо читачам буде цікаво, продовжимо її в наступних публікаціях.
z.invalidnisty1


z.invalidnisty2


z.invalidnisty3


z.invalidnisty4


z.invalidnisty5


z.invalidnisty6


z.invalidnisty7


z.invalidnisty8


z.invalidnisty9


z.invalidnisty10


z.invalidnisty11


z.invalidnisty12


z.invalidnisty13


z.invalidnisty14


z.invalidnisty15


z.invalidnisty16


z.invalidnisty17


z.invalidnisty18


z.invalidnisty19


z.invalidnisty20


z.invalidnisty21


z.invalidnisty22


z.invalidnisty23


z.invalidnisty24

 

 

 

Відео


  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat
РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.