Дуже серйозна і актуальна у наш час тема домашнього насильства зібрала у середу, 12 червня, для обговорення за круглим столом працівників Бердичівського міського центру з надання послуг безоплатної правової допомоги, працівників соціальних служб міста та району, правоохоронців, фахівців з управління праці та соціального захисту населення і практичного психолога психоневрологічного відділення Центральної міської лікарні. І не дарма саме ця тема стала основною у порядку денному такого зібрання, адже статистика випадків домашнього насилля по всій Україні є зовсім невтішною. Більше того, окрім офіційно зафіксованої кількості таких випадків, є і невідомі, адже багато жінок та дітей просто-на-просто не звертаються з цього приводу у відповідні служби та до поліції.
Кожен з присутніх в кабінеті по черзі говорив про те, що може зробити служба, у якій вони працюють, якщо надходять заяви від громадян про вчинення домашнього насильства, звертаються особисто люди або ж хтось із працівників структур чи просто звичайні бердичівляни виявили факт насильства в сім’ї.
Почали найперше із поліції, представники якої зазначили, що дійсно є виїзди за адресами після надходження повідомлення. Найчастіше причиною насильства у родинні є результат вживання алкоголю, коли чоловіки у стані сп’яніння б’ють жінок або ж є і спільне чаркування, у ході якого трапляються сутички навіть між чоловіком та жінкою. Проте не завжди дружина йде писати заяву на чоловіка і просить поліцію не забирати його, не карати тощо, адже все нормально і вони все вирішили. Дехто з жінок надає перевагу замовчувати такі факти, опираючись на відомий вислів «б’є – значить любить». Та як показує та ж таки статистика, така думка є хибної і простягання рук чоловіка може закінчитися й летально.
Якщо все ж таки заява надійшла і правоохоронці виїжджають на виклик, то, у разі виявлення ризику для здоров’я і життя чи то дружини, чи то дітей, які також піддаються часто домашньому насильству, складається терміновий заборонний припис, щоб обмежити спілкування жертви і насильника. З початку цього року працівники Бердичівського ВП видали таких аж 6. Згідно даного документу кривдника можуть зобов’язати залишити місце проживання чи перебування постраждалої особи терміном на 10 діб. Та тут не все так просто, адже якщо у чоловіка немає іншого житла і йому нема де перебувати певний термін, а він є власником житла, у кому нині живе, то як тоді бути з приписом?
В Бердичеві, зокрема, є випадок накладення термінового заборонного припису на сім’ю з 3-х осіб, але вони виправляються, прислухалися до порад поліції і навіть відвідують психологічний диспансер.
Працівники центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді виконкому Бердичівської міської ради запевняють, що не лише чоловіки вчиняють домашнє насильство, а з початку року надійшло 54 повідомлення про це, у деяких випадках ініціаторами та провокаторами стають самі жінки. Навіть під час виборів траплялися ситуації, коли через різні політичні вподобання і переконання у родинах траплялися конфлікти.
Не менше страждають від домашнього насильства і діти. Про це пояснила практичний психолог психоневрологічного відділення Бердичівської міської лікарні. Причому жінка додала, що у тих сім’ях, в яких було фізичне насильство, у 20% випадків було і сексуальне насильство. З власного досвіду вона ще й додала, що до неї доволі часто звертаються дівчатка-підлітки, які пережили сексуальне насильство у віці 7-8 років. З того часу минуло вже кілька років, але пережитий стрес, починає проявлятися вже у підлітковому віці. На це поліція зауважила, що через кілька років доказати факт сексуального насильства неможливо, адже це одразу можна пройти медичне обстеження, звернутися до соціальних служб та психолога і звертатися обов’язково потрібно, щоб отримати допомогу спеціалістів. І в Бердичеві 2 таких звернення свого часу було, стосувалися вони вчителя біології та керівника шахового гуртка, коли завдяки реакції батьків факти розбещення неповнолітніх було виявлено.
Наприкінці усі присутні за «круглим столом» підвели підсумки зібрання та домовилися й надалі співпрацювати разом у даному напрямку, представників ЗМІ попросили поширити інформацію про те, що не потрібно замовчувати, якщо стали свідками чи учасниками домашнього насильства, і що батьки повинні приділяти якомога більше уваги своїм дітям, постійно з ними розмовляти на всі теми та навіть при найменших підозрах звертатися до поліції, працівників соціальних служб чи психолога.