Заробітна плата – основна та додаткова винагорода, iншi заохочувальнi та компенсаційні кошти, якi виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму. До податкової знижки включаються фактично здійсненi протягом звiтного податкового року платником податку витрати підтвердженi вiдповiдними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанцiями. Фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (покупця (отримувача), також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бут відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п 166.2.4 Кодексу).
|
|
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми рiчного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу). Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у рiчнiй податковій декларації, яка подасться по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
|
|
