Олександр Доманський — РІО Бердичів

Неділя, 1 Серпня

Олександр Доманський

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Останніми днями однією з найобговорюваніших тем соціальної тематики в Україні стали нові правила оформлення житлових субсидій.

 

Сьогодні відбувся черговий брифінг начальника Бердичівського відділу поліції Олега Мельничука для засобів масової інформації.

 

Про це днями частково згадав в рамках свого широкого інтерв’ю «Чому будь-яка реформа ЗСУ приречена на провал» колишній офіцер-артилерист та ветеран АТО Євген Бікринев

До цього часу з оплатою паркування для тимчасової стоянки автомобіля бердичівлянам доводилось мати справу лише за кордоном, або ж в інших містах України, які реально запровадили платні парковки.

 

Про це вони заявили на останній сесії Гришковецької селищної ради, яка відбулась 6 травня.

 

Проблема безпечної життєдіяльності людини з кожним роком стає все більш актуальною, а причиною цього є недостатня iнформованiсть, незнання важливих правил безпеки. Саме тому спостерігається велика кількість нещасних випадків, які трапляються з дітьми, загибель і травмування через необачне поводження на дорогах.

 

 І це не в безлюдному місці чи на якійсь околиці, а в місці, де щодня проходять сотні бердичівлян та гостей нашого міста.


На привокзальній площі, біля модернової будівлі нового автовокзалу, історичного вокзалу та ошатних кіосків, вже багато років дисонансом бовваніє будівля колишньої залізничної їдальні. Колись була задумка зробити саме в ній приміщення автовокзалу, але юрист, який її викупив, не дотримався попередніх домовленостей. З того часу основна частина будівлі поступово руйнується та приходить в занепад.


На головному фасаді, що виходить на широку привокзальну вулицю, всю облицювальну плитку збили вже давно, а ось на боковому фасаді, вздовж якого йде вузесенький прохід для пішоходів, чомусь це не зробили.


Взимку цього року на цей прохід вже впало більше квадратного метра плитки, і добре, що не попало нікому на голову. Але тоді висновків ніхто не зробив, зібрали швиденько обломки з тротуару та й все.


Сьогодні додолу впали ще кілька плиток і знову нікого не зачепило, але нагорі нависає ще чималий шмат готової рухнути в будь-яку хвилину плитки.


Невже потрібно, щоб сталась трагедія?

plitka1

plitka2

 

 

Це питання визначило сьогодні порядок денний як багатьох депутатів міської ради, так і керівників виконавчого комітету та стало найбільш коментованим на бердичівських сторінках в соціальних мережах. Але про все по порядку.

Проект відповідного регуляторного буде повністю оприлюднено на офіційному сайті міста та частково на сторінках газети «РІО-Бердичів».

Події, які стали причиною такого довгого судового розгляду, трапились рівно 10 років тому – 22 квітня 2011 року. Тоді співробітники СБУ намагались викрити на хабарі заступника начальника карного розшуку Бердичівського відділу міліції. І ось 26 квітня 2021 року знову відбулось чергове засідання у цій справі, і було воно не останнім.


Операція в 2011 році була заздалегідь спланована, бо до обласного відділу СБУ звернувся потерпілий, у якого міліцейський начальник буцімто вимагає 1000 доларів за те, що не буде притягувати його до відповідальності. А передача грошей мала відбутись у дворі будинку поблизу військкомату.


Натомість, СБУшники спочатку випустили автомобіль з двору, а потім лише спробували зупинити його на перехресті біля міської лікарні. Але міліціонер об’їхав їх по тротуару та погнавсь в сторону фортеці. Там переслідувачі його загубили. Але вони ж повернулись потім до лікарні і зняли на відеокамеру тисячу доларів на дорозі, яку буцімто викинув переслідуваний.


Про все це можна дізнатись з вироку, який в 2016 році оголосив суддя Заїка: «визнати  Ш.П.О. невинуватим у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч. 1, ст. 190 ч.1 КК України, та виправдати його за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочинів».


У тому ж тексті є й версія обвинувачуваного про те, як він хотів пофарбувати свій автомобіль і дав для цього майстру 1000 доларів, а потім не міг забрати в нього свої гроші. Напевно, ця версія суду видалась логічнішою, тому й було прийнято такий вирок. Але на цьому історія не закінчилась.


16.02.2017 Апеляційний суд Житомирської області постановив: «вирок скасувати повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції». І знову потягнулись нечасті судові засідання, які проводив вже суддя Замега, а після його відставки справу знову почав розглядати з самого початку суддя Яковлев.


У ході останнього засідання стало відомо, що потерпілий (тобто той, хто буцімто давав хабаря) вже помер і, до того ж, за кордоном. Оскільки без довідки про його смерть неможливо далі проводити судовий розгляд, то суддя, трохи подискутувавши з прокурором, як роздобути таку довідку, переніс слухання справи.


Обвинувачуваний, колишній працівник міліції, а нині голова одного з найбільших ОСББ міста, розповів журналісту, що саме від бездіяльності прокурорів так довго тягнеться розгляд, адже вони, на відміну від інших учасників процесу, не несуть жодної відповідальності за це. Про рішення апеляційного суду він натомість не розказував, а причиною продовження судових перипетій назвав те, що суддя Заїка якось некоректно сформулював вирок, не врахувавши зміни в кримінальному кодексі України.


Чесно кажучи, мені теж було дивно і в тексті вироку, і в судовому засіданні чути посилання на кримінально-процесуальний кодекс 1960 року. Але, напевно, в цій судово-прокурорсько-міліцейсько-поліцейській царині ще так багато див...


P.S. До речі, діючий нині КПК було прийнято 13 квітня 2012 року в 4 години ночі, коли в залі парламенту наживо було всього 30 депутатів та 240 карток їх колег. На жаль, чомусь незаконність його прийняття та недолугість його положень не була і не є у фокусі політичних дискусій. Останньою цікавою думкою з цього приводу є стаття Давида Сакварелидзе на сайті «Цензор.нет».

P.P.S. Цим би мали займатись народні депутати, але їм, напевно, ніколи. Суботники, будівництва, відосики...

10rokiv1

10rokiv2


  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat
РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.