«Людина була і завжди залишиться сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватись для її прилучення до багатств духовної культури», – В.О.Сухомлинський.
Відомий педагог вважав, що саме в природі вічне джерело дитячого розуму. Саме тому багато вчителів використовують у своїй практиці надзвичайно цікавий елемент системи естетичного виховання та досвід видатного педагога – уроки «під блакитним небом».
Але зрозуміти, чи поважають нині спадщину Сухомлинського в бердичівських школах, з наскоку досить важко. На сайті управління освіти, та й на сторінках окремих шкіл жодної згадки про такі уроки знайти не вдалося.
А по телефону в управлінні освіти сказали, що ніякої статистики щодо уроків на свіжому повітрі вони не ведуть. Мовляв, це директори шкіл можуть і мають самостійно визначатись з розкладом занять та методикою їх проведення.
У минулому році, коли лише починався карантин, школи планували впроваджувати уроки в «зелених класах», і дехто восени такі уроки проводив. Можливо, тепер, коли потепліло, такі уроки знову будуть проводити.
За час дистанційного навчання дітям вже набридло знаходитись в будинках і квартирах, тому з першими теплими днями в місті сотні школярів стали їздити на велосипедах, роликах та скейтах як вдень, так і ввечері. І напевно, їм було б цікаво провести разом з шкільними друзями похід до лісу чи на річку, але, чомусь, організовувати такі заходи ніхто не береться.
Про користь таких походів говорить хоча б наступний факт. Команда з американського Університету Іллінойсу, за даними EurekAlert, два з половиною місяці досліджувала навчальну активність третьокласників. Один клас займався традиційно, у приміщенні, а другий — щотижня виходив на заняття в парк. Потім виміряли концентрацію уваги, зусиль вчителя щодо заспокоєння дітей (використання фраз на кшталт «сідаємо на місця», «працюємо», «не галасуйте» тощо). З’ясувалося, що діти після занять на повітрі на 81% зібраніші, ніж учні з контрольної групи.
У нас навряд чи хтось проводив подібні дослідження, але впевнений, що уроки основ здоров’я, фізкультури, праці і навіть хореографії можна було проводити на свіжому повітрі під час екскурсій, а одно-, й тим більше, кількаденні походи, замінюють річний курс виховних годин.