|
|
Різдвяний вертеп, креативні ялинки, оригінальні гірлянди та віночки – у Бердичівському міському ліцеї № 15 витає дух чарівних зимових свят, яких із нетерпінням чекають діти. Євроклуб «Бердичі» влаштував для ліцеїстів невелику уявну мандрівку у світ новорічних традицій. У кожній країні існують свої, особливі, які шанують десятиліттями. Євроклуб, за плечима якого –12 років діяльності, щороку звершує віртуальні євротури, розповіла керівник молодіжного об’єднання та натхненниця події Тетяна Семенова: «Новий рік – це завжди оновлення, нова життєва сторінка у житті, нові надії та сподівання. Це свято, яке не знає кордонів ні в просторі, ні в часі. На всій планеті, у кожній країні, у кожній родині готуються до його зустрічі. Цієї зими євроклубівці і вчителі іноземної філології ліцею Тетяна Парасюк, Ірина Воронюк, Інна Лось, Олена Макаренко, Людмила Паламарчук та Алла Бентковська обрали цікавий варіант святкової програми, запросивши учнів та колег у подорож хвилями новорічних традицій. Втілити творчу ідею допоміг учитель музичного мистецтва Володимир Ковальов».
В актовій залі БМЛ № 15 ліцеїсти перебували в передчутті очікуваного дійства. Дотрималися й відповідного дрескоду: на головах – святкові ковпачки, а в якості аксесуарів – усмішка та гарний настрій. Аліна Тарнопольська завдала тон новорічною піснею. А мелодія «Щедрика» на саксофоні від Дмитра Крижанівського створила незвичайну атмосферу. Тріо ведучих – Єлизавети Масловської, Валерії Новіцької та Руслана Величука – спілкувалося з «пасажирами яхти», яка мала відправитись у подорож, українською та англійською мовами. Попередили: щоб отримати візу для поїздки, необхідно виконати завдання конкурсної вікторини. І своєрідний квест розпочався. Треба віддати належне ліцеїстам: із питаннями впоралися на всі 100%! Для них не новина, що з кожним ударом годинника в новорічну ніч іспанці з'їдають по виноградинці, в Італії в цей час небезпечно ходити під вікнами, бо є ризик отримати по голові старим стільцем – там існує традиція викидати все непотрібне. У Шотландії Новий рік має особливу назву – Hogmanay. Свято зустрічають на вулицях піснею на слова Роберта Бернса. У Греції головною стравою є «василопіта» – смачний пиріг, в який запікається монетка… За різну кількість правильних відповідей слухачі отримали оригінальні звання, найшанованіші – воїн Саб-Зіро, Джек Фрост, Снігова Королева і Санта Клаус.
|
|
Традиції різні, але є одне, що їх об’єднує: очікування дива, здійснення мрій та сокровенних бажань і надія на світле майбутнє. Різдвяні твори схожі на казку: в них відбуваються фантастичні події та дивовижні перевтілення. І в кожній країні – свій чарівник: в Іспанії його звуть Олентцеро, у Франції – це Пер Ноель у супроводі свого опонента Шаланда, у Швеції до осель приходить Різдвяний гном Юль Томтен із помічником-сніговиком Дасті, у Чехії подарунки дітям приносять Святий Мікулаш та Єжишек, у Греції – Святий Василій, а в Англії – Батечко Різдво. У Болгарії подорожує країною Дядо Коледа з цілим почетом ельфів, гномів, оленів та постійною супутницею Сніжанкою...
У відеолистівці педагоги та їх вихованці зичили всім миру, щастя, добра й тепла… У залі тривали конкурси. Знавці культури та історії Греції силою інтелекту «розколювали» горіхи і смакували ними в нагороду за правильні відповіді.
Різдвяно-новорічні свята сповнені добра й родинного тепла. Це час чудес, сюрпризів та незабутніх зустрічей. Їх подарували юні обдарування ліцею. Дует 9-класниць Оксани Ковалевської та Вероніки Ковшикової підкорив серця слухачів піснею «Riptide». Відчуття зимової казки внесли старшокласниці, яких надихнула на створення захоплюючого танцю вчитель фізкультури Тетяна Таловська. Хвилю оплесків зірвали Анна Вільман та Станіслав Поліщук із 8-Г, потішивши запальним «Гопаком». «Jingle bells, jingle bells, jingle all the way…», – дзвенів і розливався голос Аліни Савчук. І переможно та життєствердно звучали слова пісні: «Знаєш ти, знаю я: Україна – це моє ім‘я!»
Директор БМЛ 15 Ванда Івасюк привітала всіх із прийдешніми святами та побажала мирного і щасливого нового року та омріяної Перемоги.
Різдво і Новий рік по-українськи – це веселі колядки та щедрівки, посівання житом-пшеницею й, звичайно, 12 страв до святкової вечері. Головне, що залишилося з давніх часів і дотепер, – це атмосфера сімейного свята та віра у те, що з настанням нового року прийде нова радість.
Серця українців завжди об’єднували пісні, у них – наша душа і віра. Залою линули оптимістичні рядки, які прославляють відважних захисників та піднімають дух: «Горить, палає техніка ворожа. Рідна Україна переможе!»
І спонтанно діти та дорослі заспівали «Ой у лузі червона калина» – пісню, що стала гімном нашого спротиву, уособленням незламності народу. Всі зичили одне одному миру та Перемоги – «peace and victory» і «Merry Christmas and Happy New Year»: «Нехай у кожній домівці, у кожній родині, у нашій країні оселяться щастя та любов, спокій і радість».
Від редактора: Хочеться лише сподіватись, що після війни віртуальні євротури бердичівських школярів зміняться на реальні. Адже, на більшості європейських вокзалів чи в європейських музеях відразу кидається в очі незвично велика кількість дитячих груп. В нас чомусь і до війни такого було значно менше, екскурсії в сусідні міста – одиночні явища, а походи з ночівлею – взагалі нездійсненна мрія.
