
А вже сьогодні було призначено судове засідання, на якому прокуратура клопотала про його відсторонення від посади на час слідства терміном на два місяці.
|
В призначений час суддя Тетяна Большакова це засідання розпочала, але тривало воно недовго - обвинувачуваний подав клопотання про перенесення його на завтра в зв’язку з відсутністю його адвоката.
З того, що вдалось почути на цьому короткому засіданні та з розповіді В’ячеслава Станіславовича в кулуарах, можна коротко описати суть справи.
Десь перед новим роком до медичного коледжу завітали співробітники СБУ та поліції з рішенням суду про обшук. Під час обшуку кабінету директора та бухгалтерії коротко розповіли про його причини. Мовляв, як так, викладачі за кордоном знаходяться, а зарплату отримують тут. Можливо, хтось по їхнім банківським карткам її отримує?
Ні карток викладачів, ні інших документів, які б свідчили про порушення навчального процесу слідчі не знайшли, а тому вчепились в інше – в роботу водія службового автомобіля, мовляв, він теж дистанційно працює?
|
Директор пояснив ситуацію тим, що при дистанційній роботі закладу змінюється графік всіх працівників, і його, в тому числі. І коли йому потрібно в коледж (а живе він в Вінниці), тоді водій везе його, а коли він працює дистанційно, водій ремонтує автомобіль. Таке пояснення поліцейські порахували недостатньо вагомим. Тому й відкрили 8 грудня кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та за ч. 1 ст. 366 КК (службове підроблення).
В’ячеслав Шевченко повідомив про кримінальне провадження своїх безпосередніх керівників в Житомирській обласній раді та Міністерство освіти. І там йому сказали, що будуть теж уважно слідкувати за цією справою, адже це перший прецедент по Україні, коли за дистанційну роботу навчального закладу (а нині це найбільш поширена форма роботи в країні) висувають обвинувачування його керівнику.
Ми постараємось відслідковувати, як йтиме подальше розслідування цієї справи і повідомляти про це читачів газети та сайту. А то, як це досить часто буває, поліція і прокуратура спочатку голосно повідомляють про свої «успіхи», а потім тихо-тихо мовчать, коли справа розсипається в суді чи отримує мізерні результати порівняно з затраченими на неї зусиллями правоохоронців.
|