Вчительська праця нелегка, її можна прирівняти до мистецтва, адже педагог мусить бути і режисером, і головним актором, і художником і скульптором, який творить з пластичного матеріалу покоління за поколінням. На педагогах, як і на батьках, в значній мірі лежить відповідальність за майбутнє, адже як виховаєш дітей, так і житимеш в старості.
Але не все залежить від освітян та виховання в родині, багато на що впливає загальнодержавна політика, що диктує якість рівня знань та дає подальшу можливість реалізувати себе у тій чи іншій спеціальності. На жаль, в нинішніх реаліях бути педагогом майже героїчна праця, оскільки сіяти «добре, розумне і вічне в дитячих душах» доводиться за копійки, які в регіонах через брак коштів, можуть виплачувати невчасно.
Освітянська галузь постійно зазнає реформ, але чи йдуть вони їй на користь питання неоднозначне, оскільки не кожна з них доведена до кінця. Тим не менш не зважаючи на всі негаразди освітяни продовжують працювати і більшість не лише заради грошей, а через любов до дітей. Але матеріальний бік щоразу нагадує про себе як не крути.
Цього року чиновники Міністерства освіти і науки підготували педагогам черговий «сюрприз» – починаючи з нового навчального року їхні гаманці стануть ще легшими через урізання надбавки до заробітної плати за престижність професії з метою економії.
Згодом у міністерстві пояснили, що не урізали зовсім, а встановили у граничному розмірі 20 відсотків у межах фонду заробітної плати. Більшість освітян таке рішення можновладців обурило, адже і до таких маніпуляцій ставка не дотягувала до двох тисяч гривень. Тож вчителі, чаша терпіння яких переповнена, засипають листами відповідні профільні міністерства, уряд та центральний комітет профспілки з вимогою скасувати ганебну постанову.
В Бердичеві за престижність професії вчитель і свою гідність вступилась профспілкова організація педагогічного колективу СЗОШ № 17, яких обурює відсутність надбавки. Кабінет Міністрів з якого раніше дотувалась ця надбавка, дозволив місцевим чиновникам на власний розсуд, за наявності в бюджеті коштів виплачувати її, чи ні.
Тож, гроші за престижність праці бердичівські вчителі отримали, але не повному обсязі – у вересні було нараховано лише 5%, а в жовтні 10%. Під час жвавого обговорення участь у якому взяла і начальник освіти Валентина Адаменко, болючого питання, було зачеплено також і оптимізацію мережі класів задля отримання і надбавок і премій і постійний брак коштів та решту моментів з яких складаються будні педагога і освіти вцілому.
«Наразі місто шукає кошти на заробітну плату та фінансування 20% за престижність роботи для освітян за частину листопада та грудень, але дотацій, які рятували ситуацію минулі роки поки що немає.Ми перекидаємо кошти з методкабінету, фільмотеки, звідки тільки можемо вам на аванс, а от зарплати не буде, про це ми говорили починаючи з січня. На перше січня кожного року управлінню освіти і науки видаються кошторисні призначення, у 2014 році вони становили 96 мільйонів гривень, які розподілились в першу чергу по захищеним статтям – заробітна плата, нарахування, безкоштовне харчування дітей пільгових категорій та 1-4 класів, енергоносії, при цьому не вистачало коштів на 1,5 місяці» – відзначила очільниця освіти.
Зараз шукаються можливості зекономити, щоб додати кошти на заробітну плату, скажімо, на енергоносії фінансування було закладено в повній мірі, але їх чіпати не можна, бо ніхто не дасть гарантії, що до кінця року ціни на блакитне паливо, світло та воду не підскочать. Якщо субвенція таки надійде, то буде перерахунок надбавки на користь вчителів, адже ще жодного року не було такого, щоб не дали коштів, – запевнила пані Адаменко.
Крім того не слід забувати, що школи працюють не на повну потужність і штати треба було б привести до розписів, тоді буде економія, але є людський фактор. Всі вже не раз аналізували, хто міг би потрапити під скорочення, але нікого не скоротили не зважаючи на те, що вчителі в деяких школах мають лише по 4 години. Реорганізувати школи теж не вийде, бо по суті це теж скорочення під час якого уже в кількох школах багато вчителів залишаться без роботи.