Ці слова, які приписують Ф.М. Достоєвському, стали своєрідним поштовхом для обрання теми відкритого засідання «Музичної вітальні» у гуманітарній гімназії №2. А знаряддям краси був обраний дівочий капелюшок. Ніхто вже, мабуть, і не пам’ятає, де й коли народився цей великий спокусник, що скорив мільйони сердець. Одні говорять, що нібито на мексиканську землю спустилася богиня й подарувала своєму народові захист від сонця й кокетливий аксесуар в одній речі. Інші впевнені, що перші головні убори, які набагато пізніше набули широких полів, використовувалися ще первісними людьми. Та як би не було, а, погодьтеся, що кожна жінка чи дівчина завжди із великим задоволенням приміряє капелюшок, відчуваючи при цьому себе чарівною та привабливою.
Тож в рамках Міжнародного Дня краси у гуманітарній гімназії №2 був проведений День капелюшків, у якому взяли участь учні 4-х класів. Засідання «Музичної вітальні» перетворилося на справжнє свято краси! Усі присутні мали змогу насолоджуватися вишуканими вечірніми вуалетками (власниці – Томчук А. та Домбрівська П.) та фетровим капелюшком (Кірмуц К.), жіночою панамою (Мохорт О.) та хомбургом (Заремба В.), екстравагантним капелюшком-приколкою (Цвіркун О.) та трілбі ( Вакулюк О.), виготовленими власноруч міні-циліндрами (Сальва А. й Сорочан В.) та екзотичним капелюшком у вигляді розкішної корзини з квітами (Малаховська В.), тюбетейкою (Левік А.) та звичним для нас українським віночком (Длугаш М.). А Олександра Хмельницька продемонструвала єдиний стиль у вбранні та зачісці, до яких підібрала потрібний капелюшок!
На святі були проведені конкурси, у ході яких учні познайомилися з прислів’ями про капелюхи, шапки, кашкети тощо, відгадували загадки, змагалися у вправності правильно говорити скоромовки, давали пояснення відомим висловам про головний убір. Цікавим виявився і веселий запальний танок з капелюшком, у якому брали активну участь як дівчата, так і хлопці. А ще дівчата вчилися зав’язувати жіночі хустки, які є елементом народного вбрання і використовувалися замість намітки у якості обов’язкового головного убору заміжньої жінки. Учні дізналися, що хустки свідчили про рівень достатку родини. Заможні жінки зазвичай купували дорогі шовкові та вовняні хустки. Про коштовність хусток свідчить і той факт, що за польської влади на Західній Україні чоловік повинен був десять днів працювати, аби купити своїй дружині хустку!
Наприкінці заходу усі присутні палко та емоційно вболівали за своїх учасниць капелюшкового дефіле, для яких подіумом стала шкільна сцена. Нелегко довелося й членам журі – ученицям 6-Б класу Паламарчук А. та Бойко С., які визначали номінації для наших дівчат-красунь.
Вважаємо, що тому, хто винайшов жіночий капелюшок, варто подякувати, адже інакше ми втратили б сміливість і впевненість у собі. Чому? Та тому, що японські мудреці саме капелюх вважають символом цих жіночих якостей. А ми додамо – і чоловічих теж!
Мілада Мартинюк,
керівник «Музичної вітальні»