Нещодавно ми писали, що в Бердичівській районній раді мало не стався переворот, коли депутати висловили недовіру нинішньому голові Максиму Самчику і намагались переобрати його. Та після тривалих дискусій і взаємних обвинувачень на сесії так і не було ні поставлено в порядок денний питання про недовіру, хоча за таке виступала більшість народних обранців.
І ось сьогодні, Самчик зробив хід у відповідь – організував збори громадян району для створення ініціативної групи для відкликання трьох депутатів, обраних по списку аграрної партії. Віктор Лащук, Євген Рильський та Тетяна Складанчук обирались до районної ради від аграріїв, а тут, несподівано виступили проти головного «аграрія» району Самчика на сесії ради. Але, про все по порядку.
Вже о 8 годині ранку в селі Семенівка, біля контори сільгосппідприємства «Агро СЕМ» (яке очолює теща Максима Самчика Марія Михайлівна Волкова) почали збиратись люди. В суботу сюди прийшли не тільки жителі Семенівки, але й приїхали (хто на легкових машинах, а хто й на спеціально замовлених автобусах)жителі з Гришківець, Райгородка, Озадівки, Скраглівки,Бистрика, Малосілки та ще кількох сіл. Найбільша делегація була з Бистрика,члени якої приїхали на автобусі та кількох легковикахі з Семенівки, жителі якої прийшли пішки. Райгородецьку делегацію очолював сам сільський голова, але інших його колег на заході не було помічено.
Потім розпочався тривалий процес реєстрації учасників зборів. За столами попід будівлею контори, та й у кількох кабінетах самого адмінприміщення активно записували паспортні дані, робили ксерокопії документів, записували присутніх у довгі списки та видавали зелененькі мандати для участі у голосуванні.
І якщо у приїжджих людей дані паспортів записували з документів, то на жителів Семенівки такі списки були вже заготовлені заздалегідь, і вони просто підходили розписуватись напроти свого прізвища. Та й мандатів було заготовлено явно з запасом, бо жіночка пропонувала такі папірці всім присутнім на площі. Десь за годину організатори оголосили, що зареєструвалось 275 чоловік, і розпочали збори. На око було важко визначити, скільки насправді на час проведення зборів людей стоїть на майданчика, але напевно, їх було більше, ніж необхідних 150 чоловік.
Марію Михайлівну Волкову, яка була в списках учасників у першому рядку, обрали головою зборів, а їй у допомогу обрали секретаря та лічильну комісію. Вона й оголосила присутнім мету та порядок денний зборів. Знову прозвучали депутати, які порушили пункт статуту Аграрної партії (хоча я сумніваюсь, що в статуті є пункт: «голосували не так, як треба») і одностайним трикратним підійманням зелених мандатів учасники зборів вирішили відкликати їх з лав районних депутатів.
Потім так само одностайно сформували ініціативну групу у складі 76 чоловік, які будуть збирати підписи у виборців за відкликання депутатів. Та ще трохи поговорили про те, як у нас останнім часом погано і як все буде добре, коли люди оберуть собі кращих депутатів. Наступними у списку Аграрної партії є Володимир Воронюк (фермер з Никонівки), Сергій Боцян (агроном з Малосілки) та Петро Оксентійович Орлюк (колишній сільський голова Скраглівки), які можуть стати депутатами районної ради у разі виконання всіх вимог у цьому непростому процесі відкликання депутатів.
До речі, останні зміни до Закону «Про місцеве самоврядування» були прийняті зовсім недавно – минулою осінню, і в Україні є всього кілька прецедентів, коли депутати були відкликані. Так, в травні 2017 року відкликали депутата від БПП Кам’янецької міської ради. Тобто, представники саме владної партії пройшли всі процедури відкликання, а чи вдасться це на Бердичівщині представникам партій, які знаходяться сьогодні в опозиції (на зборах, у повному складі була присутня фракція БЮТ в районній раді), побачимо незабаром.
На жаль, знову і знову в статтях про діяльність Бердичівської районної ради і районної адміністрації доводиться констатувати, що більшість енергії непоганих в цілому окремих їх представників, витрачається не на якусь конструктивну роботу, а на чвари, звинувачення, підсиджування та інші подібні непристойні речі.
Я для себе вже давно зробив висновок, що якби завтра зникла і адміністрація, і рада району, то жителі розташованих кругом Бердичева сіл навіть не помітили б цього. Міліція і податкова служби завжди були спільними для міста і району, об’єднання кілька років тому міського і районного пенсійного фонду теж пішло лише на користь людям. Так само спокійно і безпроблемно міг би існувати один спільний орган влади – рада та виконком об’єднаної Бердичівської міської ради, як того і передбачувала ідеологія Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». І якби не амбіції та страхи окремих представників місцевої еліти, то така громада вже рік, як могла б існувати, хоча і сьогодні ще не пізно це зробити…