У четвер відбулась позачергова сесія Бердичівської міської ради. З чотирьох запланованих в порядку денному питань три стосувались комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго». До цього підприємства напередодні надійшло повідомлення про те, що всі комунальні котельні міста відключать з 22 січня від газопостачання в разі несплати хоча б частини боргу.
Для того, щоб котельні не відключили міський голова вирішив дати для комунального підприємства 2 мільйони гривень з міського бюджету. Але розпоряджатись одноосібно грошами бюджету, згідно нашого законодавства, не може ніхто, навіть міський голова. Тому для прийняття такого рішення і скликали позачергову сесію.
Депутатам роздали проекти їх рішень щодо внесення змін до бюджету, про внесення змін до цільової програми і врешті-решт про відшкодування різниці в тарифах. Як розповів присутнім заступник міського голови Сергій Онофрійчук, вирішили задля усунення кризової ситуації з теплом, зменшити витрати на ремонт доріг, тому що дороги взимку не ремонтують. А виникла різниця в тарифах тому, що тариф на тепло не покриває реальних витрат, які несе комунальне підприємство.
Депутати активно включились в обговорення ситуації і задали кілька питань, відповіді на які могли б шокувати. Саме тоді і стало відомим, що борг за газ складає таку величезну суму – 72 мільйони гривень. Щоправда керівник теплоенерго зазначив, що 17 мільйонів з них, це штрафи та пені, які може колись скасуються чи відсудяться. Боргу за електроенергію поки що немає, але в кінці місяця буде. Міський голова додав, що на жаль, реструктуризація плати за газ не спрацювала, досягнутих домовленостей постачальники газу, а головне, «Нафтогаз України», не дотримуються.
Здавалося б, на сесії зробили гарну справу, вирішили серйозну проблему, і взагалі, мер і депутати тільки й думають про те, щоб бердичівляни не замерзли в своїх оселях. На цьому можна було б поставити крапку, якби не знати, як подібні проблеми вирішуються в сусідніх містах.
А в сусідніх містах (Калинівка, Козятин, Хмільник) боргу за газ немає взагалі, як немає взагалі вже більше десяти років і квартальних котелень, які опалюють багатоквартирні житлові будинки .
Якби в 2003 – 2008 роках в Бердичеві не боролись з встановленням індивідуального опалення, а планово закривали котельні, то давним-давно вже й забули про те, що хтось когось відключить, що борги сягають астрономічних величин, і т.д. і т.п.
А грошей, які за ці роки з міського бюджету витратили на модернізації та реконструкції котелень і теплотрас та оплату боргів несумлінних споживачів, могло б, напевно, вистачити на ремонт і асфальтування всіх міських вулиць.
Міський голова не захотів визнати свою помилку в цьому питанні ні десять років тому, ні п’ять років тому. Не хоче визнавати цього і зараз, накопичуючи борги і проблеми. А допомагають йому в цьому і депутати, які затвердили в минулому році перспективну програму розвитку житлово-комунального господарства знову з квартальними котельнями, які пожирають газ і гроші, вічними ремонтами теплотрас, задля яких ріжеться навіть новенький асфальт і безнадійними боржниками, які десятиліттями не платять за тепло, бо знають, що його їм аж ніяк не відключать.
Олександр Доманський
P.S. В Хмільнику саме зараз продають з аукціону будівлі колишніх котелень під спортзали, офіси чи житло … (посилання)
В європі, куди ми йдемо, певні країни відмовились від централізованого опалення, перейшли на мінікотельні… і міста перетворились на “коптильні”. Тепер вони “зрозуміли” і повертаються назад до централізованого опалення.
Інші, використовують централізованого опалення, котельні спалюють газ, вугілля, 25% міського сміття та ще і виробляють паралельно електроенергію. В результаті мають прибутки і нижчі тарифи на опалення а головне це набагато безпечниіше…. а щоб у нас так було – треба працювати краще.