Перший заступник мера Бердичева: хто він і для чого? — РІО Бердичів
  • buhoblik800
  • TehnoMayster remont800

Перший заступник мера Бердичева: хто він і для чого?

Нагадаємо, що на останній сесії Бердичівської міської ради міський голова неочікувано запропонував, а депутати з другої спроби затвердили рішення про призначення першим заступником міського голови уродженця Івано-Франківщини Романа Всеволодовича Левицького.

 


Те, що в нинішньому керівництві нашого міста зовсім мало корінних бердичівлян (лише заступник з питань економіки Таміла Павлішина), зовсім не дивина. Адже давно вже у всьому світі відомо, що саме приїжджі з других регіонів чи країн люди часто добиваються значно більших досягнень, ніж корінні жителі. Місцеві зазвичай більш ліниві і менш активні, адже в них вже є бабусина квартира, друзі, знайомі і однокласники в рідному місті, тож не потрібно витрачати багато енергії на своє становлення.

 


Натомість приїжджі енергійно хапаються за кожну можливість, часто трудяться на межі своїх сил, щоб чогось досягнути в житті і кар’єрі. Саме тому процвітають наші столиці (раніше - Москва, а нині – Київ), бо вони, як губки, всотують в себе найрозумніших і найактивніших, а країна Америка, яка взагалі розвивалась, як місце, куди «понаєхалі» мільйони людей з усього світу, вже більше століття очолює список найрозвинутіших країн світу.


Але зовсім не за класичними схемами розвивалось життя в Бердичеві героя нашої розповіді. Його тут прийняли свого часу як найріднішу дитину. Міським головою тоді був Олексій Хилюк, його першим заступником Василь Мазур, а заступником з питань економіки Володимир Пономарчук. Не знаю кому і яку щасливу пропозицію зробили «хресні батьки» приїжджого західняка кияни Володимир і Тетяна Старовойти, але їм «батьки» Бердичева віддали найдорожче – назву нашого міста.


Отже, в 1998 році ці кияни зареєстрували товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичів», директором якого став Левицький Роман Всеволодович. Але цікаве навіть не це, а те, що вже через тиждень після реєстрації цього підприємства, міська рада віддала йому в оренду два ринки – на Привокзальній площі та в районі Червоної Гори.


Хоча назвати їх ринками тоді можна було лише за гарної уяви. Це були земельні ділянки, де в болоті стояли торгуючі з автомобілів, контейнерів чи будок. А на вокзалі взагалі тоді, якщо хтось пам’ятає, торгівля йшла буквально на пероні. Та зовсім за короткий проміжок часу торгівля з перону та привокзального скверику перемістилась на новий ринок, а ринки «Привокзальний» і «Червона гора» почали розвиватись і рости.


У 2002 році Роману Всеволодовичу, напевно, порекомендували, що пора вже краще освоюватись в нашому місті і потрібно ставати депутатом міської ради, що він успішно і зробив, здобувши перемогу по мажоритарному окрузі в центрі міста. І від того часу депутатський колектив він вже не покидав, балотуючись в 2006 і в 2010 році в раду від «Батьківщини», в 2015 році – від БПП. Але балотування від різних партій зовсім не свідчить про те, що Роман Левицький змінив свої погляди, просто саме в ці партії і в ці роки списки складались не десь в партійних осередках, а в кабінеті бердичівського мера.


Останні три каденції в міській раді Левицький займав посаду голови земельної комісії, фактично основної комісії, де зустрічались і перетинались інтереси заїжджих інвесторів, «поважних» бердичівлян, місцевих підприємців і офіційної влади. Таку посаду мери українських міст довіряють лише найбільш надійним соратникам і, судячи з останньої пропозиції першого заступника, цю довіру Роман Всеволодович зумів зберегти.


Напевно тому, що має майже феноменальну здібність домовлятись з ким завгодно і за що завгодно. І це дійсно, по-доброму вражає. Адже останні двадцять років йому доводилось співпрацювати з підприємцями ринків «Червона Гора» і «Привокзальний», до яких згодом додались підприємці «Північного ринку» і не додались клієнти ринку «Бердичівський», а це дуже й дуже важкі для спілкування співрозмовники.


Щодо останнього ринку, треба розповісти трохи докладніше. Адже це той проект, який пішов не зовсім так, як планувалось, бо його запуск був тісно пов’язаний з реконструкцією центрального ринку та прилеглої території, на яку у місцевої влади за двадцять останніх років не вистачило ні бажання, ні сил, ні енергії.


Можливо, саме тут, на новій посаді у виконавчій владі міста, враховуючи надзвичайний досвід будівництва і керування ринками, який накопичив Роман Левицький, а ще більше накопичили засновники його підприємств, які володіють ринками і в Києві, і в Житомирі, і в Радомишлі, і в інших містах України, йому вдасться створити такий план, до якого пристануть і пересічні жителі Бердичева, і підприємці, які нині торгують на центральному ринку та навколо нього, і жителі сусідніх громад, яким катастрофічно не вистачає місць для торгівлі своїм нехитрим скарбом.


І тоді, нарешті, закінчать будівництво критого ринку, зроблять зручні автостоянки та автостанцію, створять цивілізовані місця для торгівлі овочами та фруктами і гості нашого міста перестануть жахатись, потрапляючи на ринок, а бердичівляни скажуть: «Як довго ми цього чекали».


Чи підтвердить такі сподівання Роман Левицький стане зрозумілим лише з часом. Адже зараз він ще офіційно не заступив на посаду, йому ще не виділили кабінет, бо кілька місяців можуть тривати перевірки. І лише після цього він зможе сам сказати бердичівлянам, для чого переходить з бізнесу до влади і чим буде займатись у новій ролі.

super cina

Відео

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

anoliya zb 800

rif800

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

На правах реклами

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.