Правда, стосувались вони не нової очільниці району, якою стала колишній заступник голови РДА Людмила Димидюк, а народного депутата України по нашому округу Богдана Кицака. Так аграрії району відповіли на його голосування у першому читанні за закон про припинення мораторію на продаж землі. Але, про все по порядку.
На 12.30 понеділка в будівлі Бердичівської райдержадміністрації було призначено зібрання з приводу представлення її нового керівника. Але за декілька годин до цієї години будівлю РДА буквально взяли в облогу десятки тракторів та інших сільгоспмашин з плакатами про недопущення ринку землі. Так представники місцевих сільгосппідприємств зібрались зустрічати голову облдержадміністрації, який їхав представляти нового посадовця.
Крім фермерів до великої зали зайшли і працівники цих підприємств, як були налаштовані вкрай недоброзичливо. Але після початку зібрання, майже за графіком, спочатку все було тихо і мирно.
Віталій Бунечко повідомив присутніх, що Людмила Димидюк одна з перших подала документи на посаду голови РДА через запроваджену новим Президентом України програму «Ліфт», і одна з перших, кого він представляє на новій посаді. Сказав, правда, що як тільки її побачив, одразу запропонував їй посаду свого заступника, але Людмила Вікторівна відповіла, що їй потрібно ще додати досвіду на посаді в районі, а вже потім переходити в область.
Нова керівниця району (так, у всякому разі передбачають говорити і писати нові правила правопису – авт.) у відповідь гарантувала чесну і прозору роботу, і сказала, що її двері завжди будуть відчинені для жителів району.
Народний депутат Богдан Кицак, який завітав на процедуру представлення, наголосив, що нині для нової очільниці РДА наступає непростий період, адже на часі скорочення апарату адміністрації, завершення процесу децентралізації в районі та інші серйозні завдання і виклики.
Але, коли за трибуну вийшов Максим Самчик, останній із членів президії зібрання, стало зрозуміло, що одними вітаннями тут не обійдеться. Він повернув розмову від представлення керівника РДА зовсім в інший бік, відчуваючи моральну підтримку більшості присутніх у залі.
«Закон про відміну мораторію на продаж землі, який написаний всього на п’яти сторінках – це зовсім не закон», – наголосив голова райради. «Сьогодні цей закон – це шлях до заходу в Україну великих транснаціональних компаній. Такі країни, як США, Кувейт, Оман, Саудівська Аравія тільки й чекають, щоб в Україні ввели ринок землі», – продовжував страхати з трибуни Максим Юрійович.
Богдан Кицак спробував відповісти на звинувачення і розповісти свою точку зору на ринок землі, зокрема про те, що до другого читання депутати мають внести до закону дуже багато правок, які стануть запобіжниками від усіх аграрних страхів, і про те, що до осені наступного року, коли планується все-таки відмінити мораторій, будуть налагоджені дієві механізми державної підтримки українських фермерів, і про те, що не 200 тисяч гектарів в одних руках по всій Україні може бути зосереджено, а лише 20-30 тисяч, та його аргументи не хотіли слухати.
Слово взяла теща голови райради, відома керівниця сільськогосподарського підприємства Марія Волкова. Вона нагадала депутату, що перед виборами агітувала всіх голосувати саме за нього, бо пам’ятає ще його діда, який вболівав за сільське господарство (працював головою Бердичівського райвиконкому – авт.)
Кицак знову спробував заперечити, що аграрна реформа це не один закон на п’ять сторінок, а 10-15 об’ємних законів про врегулювання всіх питань, пов’язаних з ринком землі, але тут слово взяв фермер із Бистрика (один з головних організаторів протестних тракторних пікетів), і його емоційний виступ ніхто навіть не наважувався перебити.
«Не знаю, чи отримаємо ми перемогу, але на старість мене не буде совість мучити, що я нічого не зробив проти грабунку української землі, – розпочав Сергій Вахнюк. – Ви – не слуга народу, ви позор народу. Ми брали кредити, купували трактори, будували ферми і годували худобу, а тепер не знаємо, що з нами буде… Ви ж нам обіцяли, що не будете без нас голосувати за ринок землі, а самі тишком-нишком проголосували…» Саме тут його слова підтримали криками «Ганьба!» чи не півзали присутніх.
До нещадної критики депутатських дій додались і спіч колишнього комуніста Костянтина Демчука, і спів громадського активіста Олександра Осадчого, і порада встановити мінімальну ціну за оренду паїв в 20-30 відсотків (на що в самих аграріїв очі на лоба полізли) від Габріела Мкртчана, і ще чимало емоційних висловлювань.
Голова ОДА ледь не вийшов битись з одним найрадикальнішим захисником землі, вступивши з ним в перепалку, і ледь спромігся в коротку паузу оголосити про закінчення зібрання. Натомість фермери не хотіли розходитись, а навпаки оточили депутата щільним кільцем, доводячи свою правоту.
Наостанок губернатор зазначив, що такого представлення голови він ще не бачив і запам’ятає його надовго, так само, як, напевно, буде пам’ятати свій перший робочий день на новій посаді Людмила Димидюк.