Але не на цьому наголошувалось у документі з довгою назвою: «РОЗПОРЯДЖЕННЯ міського голови від 17.12.2020 №148 м. Бердичів Про організацію роботи з інформування і залучення населення та застосування гендерноорієнтовного підходу при створенні належного центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Бердичівської міської територіальної громади як постійно діючого робочого органу».
|
Просто серед багатьох цифр ситуаційного аналізу в додатку до цього розпорядження було дві, на основі яких і можна зробити висновок, винесений в заголовок статті. Кількість населення ОТГ у віці 16-59 років – 43 тис. 901, а кількість працевлаштованих та самозайнятих осіб на території громади – 14 тис. 830.
І якщо ці цифри вірні, то лише кожен третій бердичівлянин працездатного віку сплачує до міського бюджету податок з доходів фізичних осіб (працюючі по найму) або ж єдиний податок (підприємці). А саме ці два податки формують левову частку власних надходжень.
Цікаві для аналізу й інші цифри з цього документу:
13 тис. 305 – стільки дітей до 15-річного віку живе в ОТГ;
18 тис. 725 – кількість жителів старше 60 років;
4 тис. 928 – інвалідів всіх груп та категорій;
36 тис. 644 – жителів ОТГ чоловічої статі;
41 тис. 287 – жіночої статті;
21 тис. 376 – отримують пенсію (дані лише по місту);
1 тис. 184 – безробітних (дані лише по місту);
806 – кількість людей, які обслуговуються територіальним центром соціальної допомоги вдома;
520 – дітей в багатодітних сім’ях;
127 – дітей-сиріт;
95 – одиноких багатодітних матерів.
Крім цифр, в аналітичних додатках привернуло увагу і твердження:
«На території громади діють 8 закладів охорони здоров’я:
1. Комунальне некомерційне підприємство «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради.
2. Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медикосанітарної допомоги» Бердичівської міської ради.
3. Амбулаторії - 6.»
Тобто госпіталь ветеранів, районна лікарня та приватні клініки знаходяться не на території громади?
Раніше я часто писав, що районні та сільські посадовці воліють не помічати сусідство міста в своїх аналітичних документах, а тепер доводиться писати, що і місто забуває про об’єкти, які знаходяться на його території, хоча й мають не міське комунальне підпорядкування.
Зрозуміло, що навряд чи більше десятка людей прочитає «громадьё» цих цифр та тверджень, але все ж...