Це питання виникло в мене під час позачергового депутатського засідання, яке відбулось цього понеділка і було присвячено реконструкції міського пляжу та набережної річки Гнилоп’ять.
Причиною такого зібрання стало те, що на засіданнях постійних комісій,які проходили на минулому тижні та передували проведенню сесії міськради, що відбудеться 3 червня, виникло чимало питань до одного пункту одного рішення. Тоді депутати засумнівались,чи варто будувати скейт-парк та спортивні майданчики на території міського пляжу, і чи не будуть проти цього жителі прилеглих будинків.
Після нашої публікації про ці сумніви, помічник народного депутата Богдана Кицака, та голова громадської організації «Креативний Бердичів» Олександра Качур (саме вона є натхненником і по суті ініціатором реконструкції пляжу) помістила у Фейсбуці гнівний пост, а її партійний соратник, секретар міської ради Богдан Коляда, призначив додаткову зустріч для депутатів, які, можливо, не розібрались у цьому питанні.
Отже, в понеділок, в актовій залі виконкому зібралось до двох десятків депутатів і Олександра Качур для них фактично повторила презентацію, яку робила раніше на засіданні містобудівної ради. На екрані телевізора присутні побачили такі гарні картинки на місці чахлих газонів та порепаного асфальту, що здалось на мить, що наш пляж перемістивсь десь в Австралію, чи як мінімум в Голландію.
Загальна концепція перетворень, яку представила Олександра передбачає три етапи: 1. Будівництво двох спортивних майданчиків і скейт-парку на місці нинішнього футбольного поля; 2. Будівництво набережної від пляжу до пішохідного моста; 3. Будівництво парку на протилежному березі річки. І зараз мова йде лише про перший етап.
Депутати стали дорікати доповідачці, що на засіданні містобудівної ради було представлено два спортивних майданчика та турніки для воркауту, а чому замість цих турніків виник скейт-парк – незрозуміло. Але ще більш незрозумілою стала звістка про те, що проектно-кошторисна документація, на яку лише на прийдешній сесії мали виділяти гроші, вже виготовлена?!!
Пояснення секретаря ради про те, що знайшлись добрі бердичівляни, які в борг виготовили проект, і отримають гроші за це після прийняття рішення, видалось депутатам не зовсім зрозумілим, хоча й було наголошено, що вартість проектних робіт вдалось значно здешевити, порівняно з подібними об’єктами. Тобто, за них вже наперед хтось передбачив, що всі проголосують «за», і ніяких проблем з цим формальним підняттям рук не буде.
По суті, проти будівництва спортивних майданчиків на пляжі ніхто з депутатів не виступав. Всі казали, що це дуже добре, тим більше, що 5,2 мільйона гривень, необхідні для їх будівництва Богдан Кицак вже пообіцяв «вибити» з державного бюджету. А ось щодо інших етапів величного перетворення прибережних очеретів у Гнилоп’ятську Рив’єру, знову ж сумнів було більш ніж достатньо, адже цифри для виконання таких амбітних планів в ході дискусії називались десь біля 150 мільйонів гривень.
Депутатка Анна Левандовська, співзасновниця ГО «Креативний Бердичів» вийшла підтримати свою подругу, наголосивши, що і ці 5 мільйонів буде непросто залучити до Бердичева, якщо тут будуть чинитись якісь перепони: «Тут нам приносять гроші, а ми сидимо і щось говоримо проти…».
Але їй опонував досвідчений у житлово-комунальних справах депутат Сергій Онофрійчук: «Ніхто нам гроші не приносить. Це наші податки, які «розпилюють» у Верховній Раді…»
Одним словом, поговорили про те, хто більше любить Бердичів депутати на цій зустрічі, та й розійшлись, так і не вияснивши ключових питань: хто все-таки прийняв рішення замовити проектно-кошторисну документацію наперед, і скільки співфінансування з міського бюджету потребуватиме хоча б перший етап пляжної епопеї.
Можливо, відповіді на ці питання прозвучать на сесії міської ради?