|
|
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
В офіційній інформації було вказано також, що в межах кримінального провадження вирішується питання про відсторонення посадовців (заступника голови та керівника комунального підприємства) від займаних посад та обрання їм запобіжних заходів. Але в Бердичівському суді, ні в п’ятницю, ні за вихідні не було судових засідань з цього приводу, і станом на ранок понеділка навіть не надходили відповідні клопотання.
Тому й довелось відвідати міську раду, щоб дізнатись, чи на своєму місці заступники міського голови і сам мер, і що вони думають та можуть розповісти по суті висунутих звинувачень. Після традиційної понеділкової наради зустрітись з журналістом погодився сам фігурант розслідування Артем Азізов. Він відразу повідомив, що всіх деталей кримінальної справи він оприлюднити не може, але не від кого він не ховається, працює на своєму робочому місці, вирішує поточні завдання і може розповісти лише загальні факти цієї історії.
16 березня в Бердичеві отримали інформацію, що рішенням військової ради області їм передають 82,5 тони дизельного пального. Таким чином в області вирішили розосередити пальне та убезпечити його знищення при ворожих обстрілах. А якщо згадати ті дні, то саме тоді на Житомирщині було найгарячіше: колони окупантів на півночі, бомбардування обласного центра та ракетний удар по Бердичеву.
Паливо потрібно було прийняти швидко, МКАРС оформив його на свій баланс, ніяких інших вказівок щодо його використання на той момент не було (відповідне рішення ради оборони з’явилось лише через кілька тижнів). Своїх комунальних потужностей по зберіганню такої кількості пального у міста ніколи не було, тож і довелось обдзвонювати представників усіх АЗС, щоб розмістити його. Ледве вдалось домовитись з ТОВ «Техсервіс» (заправка біля «ВАЗу», якою до війни керував один з депутатів міської ради – авт.), щоб розмістити паливо в них.
|
|
Офіційний договір був дійсно укладений з агрофірмою «Світанок», але її склади знаходились десь аж в Київській області. Там військова обстановка теж була тоді непростою, тож й з позицій «заплутати ворога» та мати можливість оперативно використовувати пальне, вирішили, що краще, щоб воно було все-таки в Бердичеві.
Із того палива було видано лише близько чотирьох тон підприємству «Полісся-Екосфера», яке здійснює вивіз сміття в місті, щоб не виник сміттєвий колапс. Інші ж першочергові потреби (транспортні потреби створюваних ДФТГ, перевезення гуманітарної допомоги, транспортування тіл загиблих та інші) тоді покривались за рахунок волонтерської допомоги Дмитра Шкляєва, який надав місту 6,5 тон дизпалива, за рахунок інших волонтерів, а іноді і за власний рахунок.
Після відкриття кримінального провадження (за ініціативою народного депутата Богдана Кицака – авт.) 30 травня співробітники СБУ та поліції провели контрольні заміри пального на АЗС ТОВ «Техсервіс», при якому представники власника пального, тобто міської ради чи комунального підприємства не були присутніми. Тоді вони склали акт, що в наявності є 77 з лишком тон пального, опечатали і опломбували всі ємності, визнали пальне речовим доказом і хотіли, щоб на дизпаливо було накладено арешт. Але ні суд першої інстанції, ні апеляційний не дали погодження на арешт палива.
Пройшов місяць, і 1 липня правоохоронці знову вирішили переміряти наявне паливо. Тепер вже були присутні представники комунального підприємства, які раніше не мали доступу до опломбованих ємностей, і ця перевірка вже виявила нестачу 31 тони пального. Тобто воно щезло фактично за час, поки пальне контролювала поліція, і зараз місто має намір звернутись за дозволом використовувати це пальне, але хто відповість за цю невідповідність?
Я не приводив у цій розповіді точних формулювань Артема Азізова, бо розповідав він дуже швидко і стисло, адже часу на бесіду з журналістом не планував. Але, в цілому, суть його версії подій виявилась такою. А ще заступник міського голови, в свою чергу, висловив підозру, що вся ця справа дуже політизована, і була першочергово направлена на дискредитацію дій сьогоднішньої міської влади Бердичева.
Адже, якщо дійде до суду (а для цього у слідства є 60 днів після оголошення підозри), то вона лопне там як мильна бульбашка. Адвокати, які знайомились з текстом підозри не могли стримати емоцій щодо її надуманості та непрофесійного написання. Тоді вже посадовець розповість і всі нюанси цієї справи, і як «збирались» докази, і буде обов’язково подавати проти її ініціаторів та виконавців позови про матеріальне і моральне відшкодування.
У міського голови я вже не став перепитувати про його ставлення до інформації правоохоронців, бо він квапився у справах, але, думаю, що він ще розповість про нього. А поки що будемо чекати наступних офіційних чи неофіційних відомостей, щоб зрозуміти, хто ж в цій ситуації правий, а хто винуватий.
|
|
