
Дружина Валерія Матвійчук створила петицію, у якій просить присвоїти Дмитру звання Героя України (посмертно).
|
На момент початку повномасштабної війни в Україні Дмитро був за кордоном, працював у Литві. Але дізнавшись про те, що сталося на його Батьківщині - повернувся. Брат хлопця вже був на фронті, і він, як справжній чоловік, не залишився осторонь. Не дочекавшись повістки, юнак сам вирушив до Києва, аби подати заяву в один з найлегендарніших підрозділів – до 3 ОШБ. Пройшовши довгу та важку підготовку, потрапив на службу.
Під час однієї з відпусток Дмитро мав один з найщасливіших днів у своєму житті - день, коли взяв шлюб з коханою Валерією. Вона досі пам’ятає його слова напередодні: «Ти маєш це знати: я ніколи не залишу поле бою, якщо там будуть мої побратими».
«Дмитро із честю та гідністю виконував свій обов'язок, до останнього подиху залишався вірним своїм ідеям, своєму народу та своїй Батьківщині. Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боятися за своє життя - рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни» - звертається Валерія у тексті петиції.
Редакція газети «РІО-Бердичів» закликає усіх підписати петицію Валерії про присвоєння Дмитру Матвійчуку звання Героя України (посмертно). Наш воїн, наш захисник... Він був мужнім і відповідальним до самої останньої хвилини свого життя.
Ваш підпис петиції – це можливість подякувати нашому земляку, який віддав за Україну найдорожче, що мав – своє життя. Ваш підпис – це знак вічної шани його безстрашному героїзму, патріотизму та відданості присязі, дружбі, людяності, совісті.
|
Підписати петицію про присвоєння бердичів’янину Дмитру Матвійчуку почесного звання Героя України (посмертно) можна ТУТ.