Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 2010

Роздрукувати цю сторінку

Скільки громад утворять села Бердичівського району і чи об’єднаються взагалі

Вже не перший раз збираються сільські та селищні голови з Бердичівського району, аби обговорити та вирішити одне важливе питання. Та щоразу такі обговорення до конкретного рішення не доходять, а відкладаються на якийсь час. Справа йде про об’єднання територіальних громад, що є обов’язковим у зв’язку з децентралізацією в нашій країні.

На координаційній нараді, що відбулася у стінах райдержадміністрації у п’ятницю, 1 липня, знову ж таки намагалися дійти до логічного завершення і конкретного вибору сільські та селищні голови, голова Бердичівської районної ради Максим Самчик, голова Бердичівської райдержадміністрації Едуард Томашевський та їхні заступники, ну і всі ті, хто прийшов на нараду і має відношення до цього процесу.


Вимагання пришвидшити свій вибір не є безпідставними, адже, згідно Закону, часу на те, щоб утворити територіальні громади, залишилося обмаль. Якщо найближчим часом цього не відбудеться, то з фінансуванням, яке планується для громад на 2017 рік, можна буде попрощатися. Остаточно вирішити все потрібно було б вже зараз, адже 21 липня буде проходити сесія обласної ради, але оскільки Бердичівський район не встигає з вибором, то кінцевим терміном залишається 15 серпня.


На цій нараді присутні поділилися умовно на 2 фронти. Перший, прибічником якого являється Максим Самчик, вбачає у майбутньому одну об’єднану територіальну громаду Бердичівського району, яка здатна забезпечити себе та свої потреби і вирішувати проблеми. Причому проблеми будуть спільними для всіх. Для прикладу голова районної ради навів одну громаду, яка на сьогоднішній день може бути діючою та цілком забезпечити себе, в першу чергу фінансово. Це Хажин, Семенівка, Низ гірці, Іванківці та Красівка.


Другий, так сказати, фронт об’єднав спільною думкою сільських голів, котрі прагнуть створення кількох територіальних громад, до яких входитиме по кілька сіл. Але у даному випадку вони не можуть самостійно все вирішувати та брати на себе відповідальність. За їхніми словами, потрібно це питання обговорити з людьми, дослухатися до їхньої думки, бо їм жити в цих громадах і в разі, якщо щось піде не так, то ці ж люди в першу чергу будуть піднімати бучу. А після того, як створяться громади, змінити не можна буде нічого. Щоправда звучали варіанти, що якщо одна створена велика громада не зможе потягнути на собі весь вантаж завдань, справ та проблем, то вона зможе поділитися га окремі громади. І навпаки, якщо з кількох громад одна не зможе самостійно функціонувати, то вона може приєднатися до котроїсь іншої. Але ж не факт, що таке можливо. Процес об’єднання, згідно Закону, односторонній, і навіть якщо припустити, що такий варіант дозволять, то це подвійна та затратна робота.


Не поспішають сільські голови з вибором ще й тому, що вони, як і жителі їхніх сіл, не впевнені у тому, що на них чекає після об’єднання. До кінця не зрозуміло, що буде зі школами, медпунктами чи лікарнями, дитячими садочками та іншими структурами. Адже всі розуміють, що у таких громадах, з центром в одному великому селі, заклади в менших селах можуть закрити, щоб не витрачати марно кошти, і все буде зосереджено у тому ж таки центрі. Звідси випливає, що дехто із людей (а в сільських радах в основному працює по 5-6 чоловік) лишиться своєї роботи. Саме цим і занепокоєні сільські та селищні голови. Вони вважають, що людям потрібно пояснити, причому пояснити наочно, тому і просять зробити підрахунки по кожній сільській раді, враховуючи доходи та витрати на потреби. Крім того, ще є і прохання назвати перелік закладів, котрі повинні бути в громаді, щоб жителі знали, які функції буде виконувати те чи інше село.

Проте на останнє прохання відповідь дав голова райдержадміністрації Едуард Томашевський, зазначивши, що немає чітко визначеної структури штату. Є приклади, коли директор школи виконує обов’язки відділу освіти, дві амбулаторії обслуговують ще три села, котрі не увійшли в громади і т.д. І раціональним було б запросити людей, котрі вже об’єдналися у територіальні громади (наприклад декілька разів згадані Народичі), щоб наші сільські голови задали їм питання і почули вичерпні відповіді.


Дискусії продовжувалися, набираючи все більших і більших обертів, та до остаточного висновку вони не дійшли. Не зрозуміло, чи насправді приїдуть представники вже об’єднаних громад, аби ділитися досвідом, адже часу на це зовсім мало, а ще ж потрібно діждатися обіцяних обрахунків. Вже відштовхуючись від цифр, що їх сільські та селищні голови зможуть показати людям, буде залежати, скільки громад у Бердичівському районі утвориться. І хоч у Законі звучить фраза «добровільного об’єднання», добровільним повністю його важко назвати. Бо якщо хтось з сіл не встигне об’єднатися, то залишиться воно спочатку білою плямою на карті, а згодом його все рівно без відома та врахування якихось побажань приєднають до котроїсь із громад. Процес є неминучим. Залишається лишень чекати результатів проведеної роботи.

IMG 2526

IMG 2530

IMG 2535

Асоціація Незалежні регіональні видавці України
New Democracy Fund
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Світлана Семчук

Журналіст редакції газети "РІО-Бердичів"

Останнє від Світлана Семчук

Подібні матеріали