Цього разу у четвер, 8 вересня, позачергова сесія пройшла напружено, бо повідомили про неї буквально за день до її проведення. Зранку відбулося засідання виконавчого комітету, а вже після обіду депутати, міський голова з секретаріатом та заступниками, працівники державних установ міста зібралися, аби обговорити питання, що стосуються бюджетних коштів. Оскільки на носі початок опалювального сезону, назріває необхідність виділити кошти на заробітні плати працівникам профтехучилищ і є ще кілька змін до рішень міської ради, то саме у режимі «позачергова» було і вирішено провести дану сесію.
|
|
Та такий варіант не всіх депутатів влаштував. Якщо одні розмірено сиділи та чекали доповідей по п’ятьом пунктам, що були представлені у порядку денному, то інші бурхливо виказували своє невдоволення тим, що відбувається. Реакція така з’явилася, на думку деяких присутніх, не безпідставно, адже такі важливі питання, які стосуються бюджетних коштів, так просто не вирішуються. Зазвичай вони розглядаються на постійних комісіях, що проходять перед сесією.
Мотивуючи претензії тим, що депутати не встигли ознайомитися детально з тими сумами міського бюджету, які потрібно розподілити по певним організаціям, установам, підрозділам та іншим вказаним на паперах об’єктам, голосувати за те, чого не обговорили і не вивчили докладно, депутати вважали повним абсурдом. Депутат міської ради Володимир Сенча взагалі назвав цю сесію «фарсом» та категорично відмовився брати у цьому участь, тому навіть і не зареєструвався.
Негативні відгуки стосовно такого зібрання і у такому режимі висловили також представники фракції «Батьківщина». Депутат Володимир Осипенко почав з найбільш наболілого для нього питання, яке за його безпосередньої участі обговорювалося не один і навіть не два рази на минулих комісіях та сесії. Мова йде про Центр дитячої реабілітації. Начебто все вирішено, та у порядку денному йому в очі кинулася графа, де центру «Промінчик» на ремонтні роботи планують виділити 190 тисяч гривень. Володимир Осипенко і почав суперечку, мовляв, навіщо виділяти кошти на це приміщення, якщо можна їх дати додатково тому ж таки Центру реабілітації, доля якого вже вирішена, причому у позитивному напрямку. Та посперечатися довго не вийшло, бо керівник «Промінчика» Тимофій Клим одразу ж поспішив зняти дане питання з порядку денного через те, що документація ще не оформлена. Цей пункт питання міський голова і вирішив обговорити на комісіях та розглянути на наступній сесії, здобувши підтримку і решти депутатів, які проголосували «за». Заодно Василь Мазур запропонував організувати виїзну комісію, щоб подивитися приміщення «Промінчика», але в залі прозвучала інформація, що комісія з десяти чоловік туди виїжджала і бачили умови того приміщення, що знаходиться у цоколі і має сирість, цвіль і багато іншого.
Далі претензії плавно перейшли у початкове русло. Володимир Пономарчук з ВО «Батьківщина» пропонував проголосувати у цей день за ті питання, які дійсно потребують негайного вирішення, себто відшкодування різниці по тарифах та фінансування деяких установ, а решту перенести на наступну сесію, попередньо розглянувши на комісіях.
Потім Олексія Побережного, який був теж невдоволений, що питання про фінансування намагаються похапцем без попереднього розгляду та обговорення пропхнути на голосування, звинувачували у тому, що він уже четвертий раз задає питання стосовно одного і того ж.
|
|
Більшість депутатів, які сиділи у кабінеті №32, стосовно якого Олексій Побережний також обурювався, апелюючи до того, що є сесійна зала, призначена для сесії, участі у словесній перепалці не брали, а чекали, коли ж всі перейдуть до суті. Чекати довелося недовго, бо згодом один за одним з доповідями по пунктам порядку денного виступали відповідальні за них особи. Періодично звучали прохання роз’яснити ту чи іншу цифру і пояснити деякі підпункти, сипалися звинувачення у тому, що в рішеннях замість нових прийнятих назв вулиць стоять ще старі та ще багато чого.
Незважаючи на всю цю метушню, суперечки та іноді навіть сміх, за дві години усі питання порядку денного розглянули, бо більшість присутніх у залі депутатів проголосували «за». Видихнувши з полегшенням та на веселій ноті, бо вже наближалося завершення робочого дня, всі порозходилися.
|
|
