
Вже традиційним стала організація особистого прийому народним депутатом, який співпрацює з місцевою громадою та намагається допомогти у тій чи іншій проблемі, вирішити складну ситуацію та підтримати у нелегкий час.
|
Цього разу у кожному куточку приймальні були свої справи. Люди похилого віку спілкувалися один з одним, обговорюючи останні новини в країні. Молодші – спокійно чекали своєї черги, періодично поглядаючи на телефони. А багато хто просто писав заяву-звернення до Олександра Ревеги, описуючи свою проблему. Адже тут людей можна поділити умовно на дві категорії. Одні пишуть вищезазначені звернення, які по порядку будуть розглядатися народним депутатом та його помічниками і прийматимуться якісь рішення. Інші ж будь-що прагнуть особистого спілкування, так сказати «віч-на-віч».
Дивлячись на кількість тих, хто прийшов на прийом, починаєш розуміти, що відведеного на це часу буде дуже мало, аби вислухати усіх бажаючих. Ще біля входу в приймальню одна бабуся, хвилюючись, розпитувала, до котрої години все це, і бідкалася, що вона не встигне. Та незважаючи на те, що заздалегідь зазначені години (з 10.00 до 13.00) вже майже добігали кінця і лишалось якихось хвилин 30, переривати прийом громадян народний депутат не збирався. Поки Олександр Ревега та його помічник Віталій Березовенко вислуховували бурхливе звернення чоловіка похилого віку, депутат районної ради і за сумісництвом помічник нардепа Софія Томашевська зазначила, що вони будуть приймати і далі громадян, не дарма ж ці люди сюди прийшли. Вони мають проблеми, хочуть, щоб їх вислухали і щоб їм допомогли.
|