Чи стануть Гришківці столицею Бердичівського району – інтрига зростає — РІО Бердичів

П'ятниця, 20 Жовтня

Увійти

Зареєструватися


Як ми вже розповідали на сторінках газети та сайту, у селищі Гришківці поки що Бердичівського району, знову розпочалась активна фаза процесу, який прийнято називати в Україні «Децентралізація та об’єднання територіальних громад». 

 На перший погляд ці поняття (децентралізація та об’єднання) є антагонічними за своїм лексичним значенням, адже слова з префіксом де- часто означають відділення чогось від чогось, або його зменшення, наприклад: депопуляція (зменшення населення), деномінація (зменшення кількості нулів на грошових банкнотах), дегазація (зменшення кількості шкідливих газів), тощо, а об’єднання передбачає збільшення чогось чи когось.

Але є все таки логіка у вживанні цих понять разом в політичному житті останніх двох років в нашій країні. Держава вустами президента, прем’єра та народних депутатів сказала, що не проти віддати владні повноваження на місця, але не тим дванадцяти тисячам різноманітних рад (міських, селищних, сільських), а значно меншій, тому й краще організованій кількості. Тобто, ви -  об’єднуйтесь, а ми будемо децентралізуватись. Тяжко, важко, але процес цей помаленьку пішов.

На відміну від політичних термінів, значно простіше зрозуміти суть простих слів «говорити» і «слухати», тому збори жителів Гришковець, які відбулись минулої середи у Дмитрівськй школі (присутні біля 50 чол) та минулої суботи в Гришковецькій гімназії (присутні біля 100 чол), напевно точніше буде назвати все-таки громадськими слуханнями. Тому що в говорили сумарно на двох зборах трохи більше 20 чоловік.

Найбільше, звичайно ж говорила селищний голова Ірена Лісова, яка вела збори і пояснювала людям суть пропозиції, висунутої депутатами селищної ради по об’єднанню 24 сільських громад Бердичівького району (крім тих, хто вже об’єднався в Семенівську громаду) в одну Гришковецьку об’єднану громаду.

Другим промовцем по кількості часу як на виступи, так і на відповіді на питання став голова райради Максим Самчик. До речі, разом з ним відвідували зібрання ще по кілька службовців районної ради, що зовсім недивно в середу, в робочий час, і трохи дивно в суботу – в позаробочий час.

І третім топ-спікером обох зібрань став почесний громадянин район Юрій Давидович Михальчук. Він багато розповідав про історію району, свою роль в цій історії та історії селища, сипав афоризмами та натякав, що столиці майбутнього утворення – селищу Гришківці повезе в разі об’єднання найбільше. На що йому неодноразово зауважували, що реальна влада громади, при такому об’єднанні буде не в Гришківцях, а там, де вона є і сьогодні – в Бердичеві, в будівлі РДА.

Крім них на зборах виступали – ще один почесний житель,Марія Іванівна Ейсмонт, депутат селищної ради Кучеренко, директор Дмитровецької школи, помічник народного депутата Софія Томашевська, колишній селищний голова Зоя Євгенівна Стаднік, та сільські голови кількох сіл, які були присутніми на суботніх зборах.

Один з них, очільник Скаківської громади Борис Шлапак зробив дуже несподівану пропозицію у відповідь на нескінченні мантри виступаючих про необхідність зберегти район: «Якщо ми так хочемо бути разом, давайте приєднаємось до вже існуючої Семенівської громади, і район збережемо, і нових виборів проводити не потрібно…» Але, напевно, саме вибори і є ціллю лобістів сьогоднішнього процесу об’єднання на теренах колишнього району, бо таку пропозицію вони сприйняли досить агресивно.

Виступав двічі і я на цих зборах, доводячи, що об’єднавшись з містом Бердичевом, сільські громади стали б ще сильнішими і більш інвестиційно привабливішими, адже саме це повинно бути ціллю процесу об’єднання. Та, більшість виступаючих лише активно доводили, що в об’єднаній Гришковецькій громаді податків вистачить на все та анонсували, який бюджетний дощ посиплеться на них з Києва. Але, якщо не буде тих, хто ці податки платитиме, ні на місцях, ні в Києві,то всі ці дифірамби чиновників (а саме ними були більшість агітаторів) не будуть вартувати нічого.

А для себе, як депутата селищної ради, зробив висновок, що не всі жителі Гришковець підтримують ідею об’єднання, судячи з запитань та коментарів саме пересічних мешканців, а не зацікавлених гостей зборів. Що й підтверджується моїм власним опитуванням виборців свого округу, багато з яких схиляються до думки, що, якщо вже й без Бердичева, до доцільніше було б створювати більш компактну громаду з шести-восьми близько розташованих сільрад або взагалі залишити все як є.

Про всі подальші події цього «політико-адмінстративного серіалу», який значно активізував життя районних активістів різного ґатунку, ми і надалі будемо розповідати на сторінках газети.

Олександр Доманський

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

На правах реклами

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. МЮДа 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 2-15-73, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.