Бердичів, Коростень, Новоград: Де краще? Що краще? — РІО Бердичів

Понеділок, 16 Липня

  • TehnoMayster
  • TehnoMayster remont800

Бердичів, Коростень, Новоград: Де краще? Що краще?

30 квіт. 2018 Дмитро Доманський

Три найбільших міста Житомирської області, три районних центри обласного значення – де є те спільне та відмінне, чому ж ми можемо повчитися від наших колег та чого можемо навчити? -Саме з такими думками я вирушив у міні-експедицію рідним краєм. 

Для початку кілька цифр щодо населення: в Бердичеві проживає близько 77 тисяч людей, в Коростені 64 тисячі, в Новоград – Волинському 56 тисяч. Але є одна суттєва різниця – населення зростає лише в Новограді, тоді як Бердичів та Коростень має суттєву демографічну кризу.


Перше, що бачить людина, яка в’їжджає в будь-яке місто – це вітальний постамент. В Бердичеві ми маємо не так давно відреставровану, облицьовану гранітом стелу(зі сторони Житомира), яка гідно і доречно вітає проїжджих та приїжджих людей, але чомусь не акцентує уваги на тому, що в нас є цікавого. Коростень має 2 стели: перша звичайна з написом «Коростень», інша ж повідомляє, що «Вас вітає древлянська столиця». Так ось інша встановлена не міською владою, а Коростенським заводом теплотехнічного обладнання, який допоміг реалізувати і інші інфраструктурні об’єкти – наприклад бювети для питної води. Новоград також має 2 стели - перша безпосередньо на в’їзді в місто, інша ж на повороті до міста з траси Київ-Чоп. Обидві стели акцентують увагу на тому, що в Новограді народилася Леся Українка, заохочуючи туристів спонтанно додавати ще один проміжний пункт.


Дороги - їх об’єктивно гарних на даний момент немає ніде – ні в Житомирі, ні в Бердичеві, ні в Коростені, ні в Новограді. Проявляється це все спільними проблемами – природними ямами, «штучно створеними» ямами, які чекають свого асфальту, та відсутністю дорожньої розмітки.


Парки – абсолютним фаворитом є Коростень. Саме тут знаходиться купальня княгині Ольги на невеличкій річечці Уж, пам’ятники князю Малу, Малуші та її сину Володимиру, які нагадують про історичне минуле міста. Має він і військово-історичний комплекс «Скеля», куди в вихідний день дійсно створюється черга з туристів. А також є те, що є символом теперішнього – пам’ятник деруну, оскільки на другий тиждень вересня тут проводиться всеукраїнський фестиваль цієї страви. Бердичівський парк значно поступається Коростенському, та і просто він має інший формат – розважальний, з атракціонами, без прив’язки до історії. Схожий парк має і Новоград, але він візуально менший та має зовсім вже сучасну, зроблену з червоної цегли вхідну арку.


Центральна площа – тут фаворитом є Бердичів, все-таки перепланування та нові пам’ятники її чудово відродили. Не сильно пасе задніх і Коростень, маючи певний козир – світлозвуковий фонтан, подарований місту на цей раз вже Коростенським заводом МДФ. Новгорад в цьому випадку неприємно здивував. Нещодавно відреставрована площа перед «Будинком рад» так і не стала публічним простором, біля неї не встановили жодної лавки і скоріш за все це не планується. Тобто прогулюватися нею та дивитися час на велетенському сонячному годиннику можна, але затримуватись не варто, про що нам дуже чітко і ясно каже дане планування. Хоча варто зазначити, що площа, яка знаходиться позаду Будинку Культури, біля стіни Звягельскої фортеці є абсолютно чудовою.

Музеї – комплекс «Скеля» в Коростені пропонує доволі цікаву, інтерактивну екскурсію вартістю 20 грн. При цьому знижок для пільгових категорій населення не існує, квиточків не видають, хоч я і наполягав, тобто повний простір для махінацій. Краєзнавчий музей, який є філією житомирського, вже видавав квитки та мав систему знижок, але майже нічого цікавого показати не зміг – є лише фрагменти всього(флори-фауни, історії, археології, сучасного, тощо), між якими тяжко зрозуміти зв’язок. Бердичівський музей, нагадаю, є безкоштовним для відвідувачів та має певну логіку в екскурсійному маршруті – від найдавніших часів до сьогодення. Новоград-Волинська візитівка – музей Лесі Українки по незрозумілих для мене причинах, на постійній основі не працює по неділях, хоча це найбільш хлібний на туристів час.

 

Це не є якесь об’єктивне дослідження, більше як блог-стаття, яка змусила мене і сподіваюсь, що змусить і Вас задуматись над тим чому наші міста-побратими це польські Сєдльце і Явор , а не такі близькі територіально, матеріально, ментально Новоград-Волинський і Коростень.


P.S. Наше місто НЕ найкраще місто на Землі, але ми повинні цього прагнути.

IMG 4763

IMG 4768

IMG 4780

IMG 4783

IMG 4786

IMG 4800

IMG 4802

IMG 4804

IMG 4808

IMG 4815

IMG 4816

IMG 4820

 

 

baner teatr 30

 

Фотогалерея

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

На правах реклами

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. МЮДа 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 2-15-73, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.