На вчорашньому засідання виконавчого комітету Бердичівської міської ради другим слухали питання «Про виконання делегованих повноважень у сфері реєстрації місця проживання за ІІ півріччя 2017 року та І півріччя 2018 року». Проект цього рішення був оприлюднений на офіційному сайті ще два місяці тому, і особливо нікого не зацікавив.
Але, після доповіді на виконкомі начальника відділу реєстраційних послуг Ірини Леонідівні Пилипаки, з’явились деякі запитання. Одне з них я задав безпосередньо на засіданні: «На скількох бердичівлян вже оформлені електронні картки їх реєстрації, замість картонних, які зберігались в міліції?» Доповідачка відповіла: «Не тільки в міліції зберігались картонні справи, а й у ЖЕКах, ОСББ, гуртожитках та інших організаціях. На кожного громадянина, який звертається до нас щодо реєстрації, або зняття з реєстрації через ЦНАП, ми заводимо таку картку, вірніше заносимо дані до електронного реєстру. Але скільки бердичівлян вже є в цьому реєстрі, я не знаю..!?». Натомість, начальник відділу поскаржилась, що більшість робочого часу фахівців займає виписка різноманітних довідок для суду, субсидій, тощо.
Члени виконавчого комітету на чолі з міським головою мовчки прослухали цей діалог, і так само мовчки проголосували з якийсь проект рішення. Нікого не зацікавив той факт, що орган реєстрації відповідальний за ведення реєстру не знає а скільки ж там в реєстрі є бердичівлян.
Зрозуміло, що для міської ради це порівняно нові повноваження, адже раніше питаннями прописки-виписки займався паспортний стіл міліції, а згодом відділ міграційної служби. ЦНАП міськвиконкому довгий час не хотів брати на себе ці повноваження, коли в інших містах вже працювали подібні сервіси, але врешті-решт, все ж налагодили процес. З того часу й сидять в фойє виконкому відвідувачі, очікуючи своєї електронної черги до спеціаліста.
У ІІ півріччі 2017 року розглянуто 5457 заяв, з них 2538 щодо реєстрації місця проживання, 1562 – зняття з реєстрації місця проживання, 1350 – видача довідок про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання. Відмовлено у проведенні реєстрації по 7 заявах. У І півріччі 2018 розглянуто 4518 заяв, з них 1714 щодо реєстрації місця проживання, 1303 – зняття з реєстрації місця проживання, 1500 – видача довідок про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання. Відмовлено у проведенні реєстрації по 1 заяві.
Такі сухі цифри навела у своїй доповіді Ірина Пилипака, і якщо розділити цю кількість на кількість робочих днів, то виходить по 40 відвідувачів в день лише з питань реєстрації.
Але є одне але. Як стверджує керівник Рівненського ЦНАПУ, в них до реєстру територіальної громади вже внесено 95% жителів міста. І процедура зміни реєстрації для тих, хто вже внесений в реєстр займає дві хвилини, тобто в десятки разів швидше, ніж для тих, кого в реєстрі ще немає.
Тобто, якщо постаратись один раз і перевести всі паперові картки в електронний реєстр, то й процедури швидше будуть проходити для людей, і довідки, які зараз формуються вручну, можна буде надавати автоматично, і скористатись повним реєстром зможуть різні відділи та служби міськвиконкому. Адже, і відділу соцзахисту, і відділу комунального господарства, і всім іншим відділам дуже потрібні данні про те, хто ж в нас в місті живе, не говорячи вже за поліцію чи податкову службу.
То ж не мовчки піднімати руку повинні були б члени виконкому за рішення, у якому записано:
«5.1. Посилити контроль щодо підтримання в актуальному стані карток реєстрації та адресних карток фізичних осіб за відповідними формами згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03. 2016 №207.
5.2. З метою виконання вимог Правил реєстрації посилити співпрацю з відділом державної реєстрації шляхом картотечного обміну інформацією щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб.»
А обговорити б мали шляхи якнайшвидшого наповнення електронного реєстру. Можливо, додати спеціалістів у відповідні відділи, можливо, закликати волонтерів для такої важливої, але одноразової роботи.
На жаль, немає в наших членів виконавчого комітету традиції вникати в суть запропонованих рішень, як і обговорювати їх. Всі сподіваються, що міський голова знає що робить, і щось радити йому немає сенсу. Можливо…