В Бердичеві розпочалась нова ера реєстрації автомобілів — РІО Бердичів

Понеділок, 18 Березня

  • buhoblik800
  • TehnoMayster remont800

В Бердичеві розпочалась нова ера реєстрації автомобілів

Саме такими словами можна охарактеризувати події, які розпочались в нашому місті кілька місяців тому, а завершились 28 грудня, напередодні новорічних свят. Мова йде по офіційну презентацію оновленого сервісного центру МВС, який віднедавна розмістився в Бердичеві у приміщенні колишнього автосалону за адресою вулиця Шкіряників, 14.

Всю історію трансформацій надання послуг, пов’язаних з реєстрацією автомобілів та видачою водійських посвідчень у Бердичеві, можливо, колись опишуть краєзнавці, я ж пам’ятаю її з 1993 року, відколи в мене з’явилась перша автівка («Москвич-408» 1970 р.в., пригнаний мною особисто з-під Берліна).

Асенизатор


Тоді орган, де потрібно було зареєструвати автомобіль називався МРЕВ ДАІ (міський реєстраційно-екзаменаційний відділ державної автомобільної інспекції) і розміщувався в маленькому, але старовинному будиночку по вулиці Шевченка (біля медучилища). Зараз тут почали ремонт для розташування адміністрації навчального закладу (кілька років тому), а ще раніше на фасаді розмістили меморіальну дошку про те, що в цьому будинку жив Василь Гросман.


В цій частині вулиці Шевченка нині просто роз’їхатись двом автомобілям дуже важко, і майже неможливо уявити, що тут колись поміщались всі автівки, які приїздили до МРЕВ на реєстрацію. Бо було їх тоді на порядок менше, ніж зараз. То був лише початок «епохи гонщиків», перші з яких вивозили зі Східної Європи всі «Москвичі» і «Жигулі», поставлені туди «на експорт» радянськими автозаводами.


Потім було в історії чимало перипетій із заборонами ввозу старих автомобілів, високими митами на пасажирські буси та успішним їх обходом, який створив цілу «обшивочну» галузь в економіці Бердичева, перша хвиля «литовців» десь в кінці дев’яностих та новітня епопея з «євробляхами», яка до цього часу не завершилась. І майже все це відчули на собі сповна працівники реєстраційних органів.


Після старовинної садиби на Шевченка вони перебрались на вулицю Новоіванівську, до цокольного приміщення п’ятиповерхівки поруч з бібліотекою та підлітковим ЖЕКівським клубом. Тоді це був надзвичайний прорив як для співробітників станови, так і для клієнтів, адже біля приміщення був великий паркувальний майданчик, на якому могли розміститись десятки транспортних засобів, і довгі роки цей майданчик ніколи не пустував.


Але, якщо на майданчику для водіїв все було зрозумілим, то в коридорах закладу вони знічено ходили від кабінету до кабінету, довго не розуміючи складність заплутаних процедур. Хоча й не всі. Не могли розібратись з процедурами ті, хто раз на п’ять-вісім років приходив перереєструвати свою автівку, і бачив, що за цей час змінилось все, що було в останній раз. Але були й такі, які в цих заплутаних документах, квитанціях, актах і протоколах та їх «швидкому» оформленні відчували себе як риба у воді. Це ті ж самі гонщики-перекупщики, які купівлю-продаж автомобілів зробили своїм бізнесом, а то й своїм життям.


Саме з цієї когорти вийшов і нинішній керівник сервісного центру Ігор Романський. В 2014 році, коли відкрилось «вікно великих можливостей», саме він доклав чимало зусиль, щоб змінити корумповану систему МРЕВ. Він очолив відділ і разом з оновленим керівництвом МВС пройшов непростий шлях від просто покращення реєстраційних послуг, до побудови якісно нової їх філософії.


Нове розташування сервісного центру саме й стало зразком цієї європейської філософії. Просторі світлі зали, електронна черга, спілкування з працівниками на через скло чи «дірочку» в стіні, а віч-на-віч, не штовханина біля віконця, а зручний стілець біля столу – все це вже давно могли бачити ті, кому доводилось оформляти документи в Європі, і, нарешті, це побачили бердичівляни.


Сьогодні сервісний центр повністю відповідає означенню «прозорий офіс» як за великими вікнами, так і за зрозумілими процедурами. Але процедури ці не можуть бути миттєвими, тому і подбали тут за зручність тих, хто буде очікувати своєї черги. В приміщені обладнано дитячий майданчик, поруч затишна кав’ярня і навіть поличка з книгами, яка названа модним європейським словом «буккросінг».


Високі гості з системи МВС, які виступали на презентації, гордо розповідали про здобутки відомства і ледь-ледь посміхались, коли заступник міського голови Бердичева Таміла Павлішина у своєму виступі та інтерв’ю розповідала, що в ЦНАПі (центрі надання адміністративних послуг), який знаходиться в міськвиконкомі, в принципі теж можна було б організувати надання цих самих реєстраційних послуг, і над цим вже працюють працівники міськвиконкому.


Слід зазначити, що вартість реєстраційних послуг від того, що надаються вони тепер в рази комфортніше, не зросла. Вона встановлюється однаковою на всій території України – в середньому 300-600 гривень в залежності від транспортного засобу. З цієї суми 201 гривня складає вартість бланку свідоцтва (пластикова картка), гривень 150-200 самі послуги, і від 40 до 171 гривні – вартість номерних знаків.


Про бланки свідоцтв і номерні знаки, напевно, можна було б писати окрему історію, адже саме їх наявність, а вірніше - їх відсутність, часто ставали приводом для корупційних дій. В Європі цю проблему давно розв’язали по-іншому. Ще в 93 році в німецькій поліції я здивувався, коли співробітник на простому клаптику паперу написав мій майбутній номер. На моє злякане питання: « А де ж шильд (таблички, тобто)?», він підвів до вікна і показав на площу перед поліцією, де було чи не півтора десятка кіосків, в яких місцеві підприємці за кілька хвилин і десять марок наносили на металеву табличку потрібні букви і цифри. У нас же до цього часу виготовленням номерів на всю Україну займається якесь спеціалізоване підприємство, і собівартість його послуг нікому невідома.


Якщо підсумувати вищесказане, то варто порадіти, що ще в одній маленькій справі ми дійсно стали трохи ближчими до європейського життя, але слід розуміти, що таких справ маленьких і великих нам потрібно зробити ще дуже й дуже багато, щоб з гордістю ми могли повторити передвиборчі заклики кількох поколінь політиків: «Україна – це Європа!»

mrev1

mrev2

mrev3

mrev4

mrev5

mrev6

mrev7

mrev8

mrev9

mrev10

mrev11

mrev12

mrev13

mrev14

 

super cina

 

Відео

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

На правах реклами

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. МЮДа 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 2-15-73, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.