Ну, не зовсім з Бердичева, а з Києва, але із зупинкою в Бердичеві, і не зовсім нові, адже раніше (до карантину), такі поїзди вже були в розкладі, а тепер лише відновили свої маршрути.
Отже, з 13 грудня відновив свій рух потяг № 13 Київ-Солотвино через Львів та Ужгород. Тому бердичівляни, які часто прямують до цих міст можуть тепер скористатись саме ним, на додачу до потягу № 29, який курсував до Ужгороду постійно цілий рік.
Ціни на квитки в Бердичева до столиці Закарпаття в плацкартних вагонах становлять приблизно 200 гривень, в купейних – 550 гривень, в спальних – 2000 гривень. На цих же потягах можна дістатись і до деяких лижних курортів центральних та північних Карпат.
Але, на жаль, не відновлено нині рух потягу Миколаїв-Рахів, яким можна було б дістатись з Бердичева без пересадок до знаменитого Буковелю чи інших курортів південної частини Українських Карпат.
Чи вплинуть нові потяги на завантаження квиткових кас бердичівського вокзалу сказати важко, адже сьогодні більшість мандрівників купують квитки в інтернеті.
З послабленням карантинних заходів ( або ж з настанням морозів), нарешті відкрили для відвідувачів зал очікування, які можуть там погрітись та почекати свою електричку.
Вокзал вже зробив перший крок до надання більш ширшого спектру послуг – вивісив оголошення про прийом комерційних оголошень для їх озвучення через гучномовці, але навряд чи ця послуга користується попитом, адже слухати фактично нікому.
Потрібно іти далі. Ось у виконкомі планують повісити на вокзалі меморіальну дошку про 100-річчя від зустрічі тут польського очільника Пілсудського з керівником УНР Симоном Петлюрою. Можна і ще розвивати цей меморіально-музейний напрямок.
Наприклад, є пропозиції бердичівлянина В’ячеслава Петельського про встановленя на привокзальній площі пам’ятника «Чемоданчику» з легендарної пісні, або ж відкриття у приміщенні колишнього буфету ретро-кафе.
А тоді вже й не далеко до влаштування в залі очікування концертів симфонічної чи рок-музики, потрібно лише почати.